Я ознайомився із Політикою конфіденційності та даю свою згоду на обробку моїх персональних даних.
Політика конфіденційності Згоден
Гаряча лінія:
0800 509 001 Пн-Пт, з 9.00 до 18.00

Пресс-центр

Новости

Діти з долями дорослих. Блог Аліни Клімчик, спеціаліста програми «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!»

26.09.2019

Кожного місяця я зустрічаюся з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування з різних куточків України в рамках програми «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!» Вони розповідають про себе, а також ставлять відверті запитання, наприклад: «А ви знайдете нам батьків?» Діти не питають, чи привезли ми для них іграшки, проте іноді цікавляться, чи можу я їх забрати з собою.

І так, я хочу. Понад усе – це поділитися з ними любов’ю. Адже це діти. І, на превеликий жаль, морально вони вже готуються до майбутніх реалій дорослого життя. Бо знають: мало хто їм допоможе, а шанси на життя у новій сім’ї мінімальні.

З наших маленьких діалогів я бачу, як хлопчики та дівчатка без надії (вже) сподіваються, що приїдуть люди, які захочуть забрати в сім’ю саме його чи її. А коли тьотя і дядя їдуть із закладу з іншою дитиною, їм стає гірко: «Отже, не пощастило».

Маленькі дорослі   я так особливо, з ласкою називаю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Вони маленькі, будь їм 3, 5, а то й 16 років, це проявляється у думках, мріях, бажанні банальних речей, про які лише залишається мріяти. Дорослі – вони розуміють і знають, як себе треба поводити з кандидатами, щоб «виграти квиток» у сім’ю. «Головне – це сподобатися і щоб вони мені сподобалися», – говорять дітлахи. І я гірко посміхаюся, міркуючи про себе: «Вони старатимуться не лишитися тут, але навіть не уявляють, що таке сім’я і що безцінне вона може їм дати».

Так, не уявляють. Хіба що фрагментарно, хто осиротів уже в свідомому віці та ще пам’ятає маму і тата. Пам’ятають батьків і ті, кого вилучили з певних причин. Напевно, було насилля у сім’ї або тотальний недогляд, і це сумніше, адже доведеться звикати до нових норм поводження серед людей. У цьому мають допомогти усиновителі, опікуни, прийомні батьки.

Діти з долями дорослих…За фізичними та психологічними показниками це діти, а за життєвими – дорослі, що проявляють стійкість, плутаючи її з упертістю, рішучість – у помилкових діях, хоробрість – у небезпечних ситуаціях. І цього всього можна уникнути. Треба лише дорослі, за якими можна йти, які покажуть дорогу життя.

Не всі готові до дорослої дитини. Коли питаю кандидатів: «Дорослу дитину, це яку?» І стримуюся, щоб ненароком не злякати кандидата: вони всі дорослі. У погляді, у відчутті, у світосприйнятті. А людям страшно, адже вони у полоні міфів про спадковість, про сумнівність друзів тощо.

«Не бійтеся, це лише діти. Хоча трошечки у колючках», – запевняю кандидатів у телефонній розмові я. Діти, які ще мріють почути: «Синочку, я тобою пишаюся» або ж «Донечко, я любитиму тебе завжди, незалежно від того, що ти робиш».

Любов і прийняття – ось що важливо їм відчути – дітям з долями дорослих. І колючки можна згладити. І примножувати разом щастя.

Маєте бажання дізнатися як?

28 вересня у Києві чекаємо вас на тренінгу «Їжачок-колючка: як подарувати підлітку тепло», що організовує Фонд Ріната Ахметова. Говоритимемо про дітей, про формування теплих стосунків у сім’ї, про взаємне прийняття. Більше про подію тут.

P.S. Ви навіть не уявляєте, як з цими дітьми поруч тепло :-)  (буде фото)

Поділитися новиною: Наверх Головна
Статистика на 23.10.2019
ГУМАНІТАРНИЙ ШТАБ ПРАЦЮЄ
1904 днів 5 год. 0 хв. 4 сек.
видано
12 401 056
продуктових наборів
з них
11 513 342
дорослих наборів і
887 714
наборів для дітей
від 0 до 35 місяців
Останні новини
Читати всі новини
Відео
Фото
КОНТАКТИ
0800 509 001 Пн-Пт, з 9.00 до 18.00