ПОРАДА ЮРИСТА: Права внутрішньо переміщених осіб у сфері трудових відносин та зайнятості

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість і державне соціальне страхування у разі безробіття реалізується відповідно до законодавства України.

Водночас законодавство встановлює низку спеціальних прав і додаткових можливостей для внутрішньо переміщених осіб.

Про те, що це за права і який порядок їхньої реалізації, розповіли юристи Фонду Ріната Ахметова.

Особливий порядок отримання статусу безробітного

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлює, що внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за браку документів, що підтверджують факт звільнення (припинення іншого виду зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, має право зареєструватися як безробітна й отримувати допомогу з безробіття, соціальні та інші послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у разі безробіття відповідно до законодавства.

До отримання документів і відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога з безробіття таким особам призначається в мінімальному розмірі, встановленому законодавством у разі безробіття.

Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за місцем фактичного проживання внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №198 від 20.03.2013, реєстрація внутрішньо переміщених осіб як безробітних проводиться за умови надання таких документів:

• паспорта громадянина України;
• облікової картки платника податків (РНОКПП);
• трудової книжки (цивільно-правового договору або документа, що підтверджує період зайнятості);
• документа про освіту (якщо треба);
• військового квитка (якщо треба);
• довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

У разі втрати паспорта особа надає тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України, а особа, яка не досягла 16-річного віку, – свідоцтво про народження і довідку про реєстрацію місця проживання або місця перебування, видану територіальним органом або підрозділом Державної міграційної служби.

У разі браку документів, що підтверджують факт звільнення, внутрішньо переміщені особи також надають:

• заяву про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій засвідчена нотаріусом, або документ, що підтверджує факт припинення зайнятості (цивільно-правовий договір, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань);
• розрахунковий документ (квитанцію), що підтверджує направлення вказаної вище заяви про припинення трудових відносин роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення;
• відповідне рішення суду – в разі припинення трудових відносин (припинення зайнятості) у судовому порядку.

Особливий порядок отримання дубліката трудової книжки

Відповідно до «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, дублікат трудової книжки внутрішньо переміщеної особи може бути виданий за новим місцем роботи в зв'язку з браком доступу до трудової книжки працівника внаслідок проведення антитерористичної операції на території, де працювала така особа.

Дублікат видається новим роботодавцем на підставі заяви працівника та отриманої ним у письмовій формі інформації з Антитерористичного центру при Службі безпеки України про проведення операції на території, де він працював.

Для отримання такого документа треба подати в СБУ запит на отримання інформації про проведення військової операції на території, де працювала особа. Запит оформлюється у довільній формі, водночас в запиті обов'язково треба вказати прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, адреса, на яку надішлють відповідь, викласти суть питання, в кінці поставити дату та підпис. Відповідно до законодавства, відповідь має бути надана за термін не більш ніж 1 місяць з дня одержання листа.

У разі відновлення доступу до трудової книжки записи з дубліката про періоди роботи переносяться в трудову книжку. Водночас на першій сторінці дубліката робиться напис: "Дублікат анульований", завіряється печаткою роботодавця за останнім місцем роботи – і дублікат повертається його власнику.

Заборона випробування під час приймання на роботу

Відповідно до Кодексу Законів про працю (КЗпП) під час укладення трудового договору може встановлюватися випробувальний термін до трьох місяців для перевірення відповідності працівника роботі, яка йому доручається.

Однак ст. 26 КЗпП закріплює, що під час приймання на роботу внутрішньо переміщених осіб випробувальний термін не встановлюється.

Заходи, що сприяють зайнятості внутрішньо переміщених осіб

Закон України «Про зайнятість населення» визначає заходи, що сприяють зайнятості внутрішньо переміщених осіб серед зареєстрованих безробітних.

До таких заходів належать:

Компенсація витрат на працевлаштування

За рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України у разі безробіття зареєстрованим безробітним серед внутрішньо переміщених осіб проводиться компенсація фактичних транспортних витрат на переїзд в іншу адміністративно-територіальну одиницю місця працевлаштування, а також витрат для проходження за направленням центру зайнятості попереднього медичного та наркологічного огляду, якщо це потрібно для працевлаштування.

Компенсація виплати особі заробітної плати

За рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України у разі безробіття проводиться компенсація витрат роботодавця на оплату праці (але не вище за середній рівень заробітної плати, що сформувався у відповідному регіоні за минулий місяць) за працевлаштування зареєстрованих безробітних серед внутрішньо переміщених осіб на умовах строкових трудових договорів тривалістю не більш ніж шість місяців. Водночас роботодавець зобов'язаний зберегти зайнятість такої особи впродовж періоду, що перевищує тривалість виплати вдвічі.

Тривалість компенсації заробітної плати може встановлюватися на термін не більш ніж 12 місяців, якщо роботодавець працевлаштовує внутрішньо переміщених осіб таких категорій:

• Особи (один з батьків або особа, яка їх замінює), у яких на утриманні є дитина (діти) віком до шести років; які виховують без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю; утримують без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності).
• Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років і які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, братися на роботу.
• Особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування.
• Особи, які закінчили або припинили навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилися зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (впродовж шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і вперше беруться на роботу.
• Особи, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років.
• Особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку.
• Особи, яким виповнилося 15 років і які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, братися на роботу.
• Учасники бойових дій, зазначені в пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

3. Компенсація вартості навчання

За рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України у разі безробіття проводиться компенсація витрат роботодавця, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних серед внутрішньо переміщених осіб терміном не менш ніж на 12 календарних місяців, на перепідготовлення і підвищення кваліфікації таких осіб.

Сума компенсації встановлюється в межах вартості навчання з перепідготовлення і підвищення кваліфікації, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на дату проведення роботодавцем такої оплати.

Порядок реалізації зазначених заходів сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб визначено Постановою Кабінету Міністрів України № 696 від 08.09.2015 «Порядок здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб».

Відпустка без збереження заробітної плати на весь період проведення воєнної операції

Закон України «Про відпустки» встановлює, що за бажанням працівника, місце роботи якого перебуває на території проведення воєнних дій, йому в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати на весь період їхнього проведення з урахуванням часу, потрібного для повернення до місця роботи, але не більш ніж 7 календарних днів після ухвалення рішення про припинення операції.

Можливість працювати за сумісництвом

Законодавством України (Постанова Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993) встановлені певні обмеження для працівників державних підприємств, установ і організацій в зв'язку з роботою за сумісництвом:

• не мають права працювати за сумісництвом керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної та творчої діяльності);
• інші працівники державних підприємств, установ і організацій можуть працювати за сумісництвом не більш ніж чотири години на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом упродовж місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу;
• відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

Однак зазначені обмеження не застосовуються до працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщаються з районів проведення воєнних дій на період їхнього проведення.