Гаряча лінія 0800509001
ua
ua

Поки є люди, які допомагають іншим, у нас є шанс на краще життя

13.07.2017

До 12-річчя Фонду Ріната Ахметова ми публікуємо історії, присвячені діяльності Фонду й нашим масштабним програмам і проектам – Гуманітарний штаб, «Сирітству – ні!», «Адресна допомога», «Рак виліковний», «Динамічний музей», «Зупинимо туберкульоз в Україні» й багатьом іншим. Це історії дітей та дорослих, які опинилися в складній ситуації й отримали підтримку Фонду, яка допомогла їм витримати й подолати випробування.

«Допомога населенню» – одна з наймасштабніших програм Гуманітарного штабу Ріната Ахметова, у межах якої надається допомога людям, які проживають у зоні воєнного конфлікту на Сході України. За час роботи програми було видано понад 11 млн 807 тис. дорослих і дитячих наборів виживання з обох боків лінії зіткнення.

Ось уже четвертий рік на Донбасі триває воєнний конфлікт, страждають люди, руйнується інфраструктура. У багатьох населених пунктах «сірої зони» не працюють аптеки, громадський транспорт, часті перебої з електрикою й мобільним зв’язком. Багато людей втратили роботу і змушені виживати в умовах безперервних бойових дій.

«Я інвалід, ветеран-афганець, до війни працював сторожем. Отримував невелику пенсію плюс підробіток – вдавалося звести кінці з кінцями, – розповідає житель Мар’їнського району Валентин. – Але з початком війни наше підприємство закрилося, і я опинився без заробітку – на одній пенсії й жодних заощаджень. Настали дні, коли жив впроголодь. Мені сусідка підказала, що від Ріната Ахметова видають гуманітарну допомогу. Пішов, зареєструвався. Коли я отримав перший пакет – був дуже здивований. Борошно, цукор, консерви, печиво, макарони, олія… Тоді я вперше за кілька місяців наївся досхочу. Щомісяця, я на календарі позначаю день отримання продуктів. Ми ж живемо практично на самому фронті і відрізані від решти світу. Для багатьох ця допомога – єдиний спосіб вижити».

Під постійною загрозою обстрілу проживають і маленькі діти. Малюкам до трьох років та їхнім батькам Гуманітарний Штаб також надає допомогу. «З дитиною на руках, без чоловіка – дуже важко, – розповідає мешканка Авдіївки Ірина. – Слава Богу, що є Рінат Ахметов. Його допомога виявляється дуже доречною – дитяче харчування дають, суміші, кашки. Все дуже до речі припадає. А взимку, коли в мороз місто залишилося без опалення і світла, нам організували пункти обігріву й гаряче харчування. Я із синочком ходила туди грітися. Люди дуже добрі, допомагали нам усім миром – і Штаб Ахметова, і наш коксохім».

Зараз на Донбасі функціонує 25 стаціонарних пунктів Штабу Ріната Ахметова, які видають продуктові набори мирному населенню підконтрольної території Донбасу. Найскладніша ситуація у віддалених населених пунктах «сірої зони». Через близькі бойові дії немає можливості відкрити пункти видавання в цих містах.

«У такі населені пункти допомогу доставляють бригади мобільного видавання. Саме ці села, що розташовані на лінії вогню, найсильніше постраждали від бойових дій. Там багато жителів втратили роботу й ледь зводять кінці з кінцями. Допомогою Гуманітарного штабу охоплено приблизно 90% «сірої зони», – каже Михайло Катеринчак, керівник програми «Допомога населенню» Гуманітарного штабу.

«Наше село на самій лінії розмежування. З одного боку – одні, з іншого – інші, а посередині – мирні жителі, – розповідає Сергій із Чермалик. – Бої навколо кипіли неабиякі, навіть у кінострічках такого не показували. Був час, що село здавалося вимерлим: безлюдні вулиці, магазини закриті, зв’язок не працює, пенсію не привозять. Ні виїхати, ні в’їхати. Звичайно, практично у всіх є свої ділянки, але ж урожай не круглий рік росте! Та і хто буде ту ж картоплю садити, коли над головою снаряди свистять? Так що були складні часи. А 2015 року до нас приїхала вантажівка з допомогою Ріната Ахметова, і село якось ожило. Як зараз пам’ятаю, люди в чергу вишикувалися, посміхалися, раділи. До того часу я вже давно не бачив, що б наші люди посміхалися, а тут деякі бабки причепурилися навіть – як на свято. І я впевнений, що поки є такі люди, які допомагають іншим, у нас є шанс на краще життя».