Гаряча лінія 0800509001
ua
ua

Що робити, якщо на переселенця подають у суд за переплату адресної допомоги?

19.01.2017

Як повідомляють «Донецкие новости», останнім часом почастішали випадки притягнення до кримінальної відповідальності переселенців за статтею 190 КК України (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою – шахрайство). До кримінальної відповідальності за цією статтею держава притягає тих переселенців, у яких є переплати з адресної допомоги. Уже відомо про п’ять винесених судових рішень. Юристи Донбас СОС підготували рекомендації щодо цього.

Порядок призначення адресної допомоги переселенцям регулюється Постановою Кабінету міністрів України № 505 від 01.10.2014. І, у різний період, у п. 6. Постанови були встановлені різні обмеження на отримання адресної допомоги:

– у період із 07.10.2014 до 23.04.2015 було встановлено, що адресна допомога не призначається в тому разі, якщо:

1) хто-небудь зі членів сім’ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, відмінних від непідконтрольних Україні територій і районів проведення АТО;

2) у володінні сім’ї є 2 або більше транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції (автобусів, вантажних і легкових автомобілів). Водночас не враховувалися транспортні засоби, отримані або придбані на пільгових умовах через уповноважені органи, а також транспортні засоби вітчизняного виробництва, які перебувають в експлуатації упродовж понад 10 років із дати випуску, та інші транспортні засоби, що перебувають в експлуатації більш ніж 15 років із дати випуску;

3) хто-небудь зі членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку кошти в сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

– у період із 24.04.2014 до 09.09.2015:

1) хто-небудь зі членів сім’ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, відмінних від не підконтрольних Україні територій і районів проведення АТО;

2) хто-небудь зі членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку кошти в сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

– у період із 09.08.2015 до сьогодні:

1) хто-небудь зі членів сім’ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, відмінних від не підконтрольних Україні територій, районів проведення АТО й населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення;

2) хто-небудь зі членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку кошти в сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Тобто, якщо переселенець під час заповнення заяви на отримання адресної допомоги не вказав інформацію про житло, автомобіль, депозити (залежно від періоду), і водночас отримував адресну допомогу, то щодо цієї адресної допомоги виникла переплата (суми у всіх різні) і цю переплату треба повернути до державного бюджету.

Оскільки Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) поки не звільнено від сплати судового збору, то держава вирішила стягувати цю переплату шляхом порушення кримінальних справ. Усім, хто опинився в подібній ситуації, рекомендується не нехтувати правовою допомогою в цих питаннях.

Якщо ви отримали лист від УПСЗН про переплату

З огляду на звернення до юристів Донбас СОС, спочатку працівники УПСЗН за результатами верифікації отримують інформацію про переплату з адресної допомоги. Після чого особам, щодо яких виявлено переплату, повідомляють листом і/або телефонним дзвінком про таку переплату і просять дати пояснення. Не ігноруйте листи про переплату, відповідайте на них. У своїх відповідях обов’язково вказуйте, що умислу у ваших діях не було. Якщо вам потрібна допомога в складанні відповіді на лист про переплату, Донбас СОС готовий допомогти – надсилайте ваші листи від УПСЗН за адресою: [email protected].

Якщо вас викликають правоохоронні органи

Також Донбас СОС просить звернути увагу на деякі рекомендації щодо зустрічей із правоохоронними органами. До них краще підготуватися.

Спочатку необхідно визначити, на якій підставі вас викликають. Якщо кримінальну справу ще не порушено і працівники поліції (прокуратури) запрошують вас, то нез’явлення на запрошення не може спричинити за собою жодної відповідальності. Виклик має бути погоджений із вами і відбуватися в зручний для вас час. Запрошення не має обов’язкової сили, тобто на запрошення ви маєте повне право не з’явитися.

Запам’ятайте: з’явлення в поліцію (прокуратуру) є обов’язковим в тому разі, якщо є повістка, виписана в конкретній кримінальній справі. Тобто ви повинні отримати повістку і з’явиться на така процесуальна дія, як допит.

Час і спосіб отримання повістки. Вам мають вручити повістку не пізніше, ніж за 3 дні до дня з’явлення в поліцію (прокуратуру). Повістку можуть вручити поштою, електронною поштою, факсом, телефоном або телеграмою. Належним підтвердженням отримання вами повістки або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, зокрема на поштовому повідомленні, відеозапис вручення повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення повістки або ознайомлення з її змістом. Надсилання повістки електронною поштою є правомірним, якщо ви попередньо повідомили слідчому, прокурору адресу своєї електронної пошти. Несвоєчасне отримання повістки про виклик є поважною причиною для нез’явлення особи на виклик відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 138 КПК України.

Кому можуть вручити повістку. Вам і тільки вам, якщо викликають вас. І тільки за умови вашої тимчасової відсутності за місцем проживання повістку можуть вручити під розписку дорослому члену сім’ї або іншій особі, яка з вами проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання або адміністрації за місцем вашої роботи. Члени сім’ї і/або особи, які з вами проживають, мають право не приймати повістку, якщо в них немає впевненості в тому, що вони зможуть вам передати повістку за три дні до дати проведення допиту. ЖЕО або адміністрація за місцем вашої роботи мають право не приймати повістку, якщо їм не буде надано докази вашої тимчасової відсутності за місцем вашого проживання.

Хто може вручити повістку. Повістка вручається працівником органу зв’язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

Повістка має містити таку обов’язкову інформацію:

Ст. 37 КПК України визначено вимоги до змісту порядку, зокрема, у ній мають бути вказані:

  • хто викликає (прізвище та посаду слідчого, прокурора);
  • куди викликають (найменування та адреса, номер телефону або інших засобів зв’язку);
  • кого викликають (ваші прізвище та адреса);
  • найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого викликають;
  • як кого вас викликають (ваш процесуальний статус: свідок, підозрюваний, обвинувачений);
  • коли викликають (час, день, місяць, рік);
  • для чого викликають (процесуальна дія (допит);
  • наслідки нез’явлення на виклик із зазначенням тексту відповідних положень закону, зокрема можливість застосування приводу;
  • передбачені КПК України поважні причини, з яких ви можете не з’явитися за викликом, і нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення;
  • підпис слідчого, прокурора, який викликає.

Відсутність будь-якого із зазначених реквізитів свідчить про невідповідність повістки вимогам чинного законодавства України. Тобто, якщо цієї інформації немає, то це «запрошення». Якщо ви отримали повістку, у якій зазначена мета не допит, а опитування, бесіда, давання пояснень, або ще що-небудь у цьому роді, то це «запрошення». Хочете посприяти працівникам поліції (прокуратури) – ваше особисте рішення. Не хочете – ніхто не може вас змусити це зробити.

Пам’ятайте! Між допитом і опитуванням, даванням пояснень, бесідою є величезна різниця. Допит веде слідчий під протокол і попереджає про відповідальність за правдивість викладених вами відомостей. Від допиту відмовитися можна тільки за наявності поважних причин (про це трохи далі). А ось давання пояснень – це ваша суто добровільна справа.

Але, отримавши правильно оформлену повістку, ви маєте з’явитися в поліцію (прокуратуру) і від цього нікуди не дітися. Якщо з поважних причин (хвороба, перебування в іншому місті/країні) ви не можете виконати вимоги повістки – обов’язково повідомте в підрозділ, куди вас викликають. Бажано для початку телефонувати не посадовій особі, яка викликає, а до чергової частини, де вашу розмову буде зафіксовано записувальним пристроєм і стане доказом того, що ви не навмисно ухилилися від з’явлення. Але візьміть до уваги, що потім від вас можуть зажадати документального підтвердження причини відсутності (лікарняний лист, дорожні квитки тощо). Відповідно до ст. 138 КПК України поважними причинами є:

  • затримання, утримання під вартою або відбування покарання;
  • обмеження свободи пересування в результаті дії закону або судового рішення;
  • обставини непереборної сили (епідемії, воєнні дії, стихійні лиха або інші подібні обставини);
  • відсутність у місці проживання упродовж тривалого часу в результаті відрядження, подорожі тощо;
  • важка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за неможливості тимчасово залишити цей заклад;
  • смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
  • несвоєчасне одержання повістки;
  • інші обставини, які об’єктивно не дають вам можливості з’явитися на допит.

Важливо! Перед відвідуванням поліції (або іншого підрозділу правоохоронних органів) повідомте про це кому-небудь із друзів або близьких: у який підрозділ ідете, коли, хто й у зв’язку з чим вас туди викликає.

Відразу ж після того, як ви увійшли в приміщення – вимагайте в чергового на КПП, щоб вас записали у відповідному журналі відвідувачів (ваші ПІБ, дата й час прибуття, до кого з працівників ви прийшли). Ту ж процедуру необхідно повторити на виході. Це не просто бюрократія – а запорука того, що потім ніхто не скаже, що вас там не було.

Не ігноруйте правову допомогу в цьому питанні. Якщо у вас є можливість і дозволяють кошти, проконсультуйтеся з адвокатом у кримінальних справах. Якщо немає, то первинну консультацію ви можете отримати на гарячій лінії Донбас СОС 0800 309110. Крім того, у різних громадських організацій відкриті безкоштовні прийомні в різних регіонах.

ДЖЕРЕЛО