Джерело: «Телекритика»
Наталія Данькова
 
Компанія System Capital Management інвестуватиме в розвиток якісної медіа-освіти. Акція розпочалась із обговорення проблем галузі за круглим столом.
 
10 квітня на круглому столі «Цифрові технології та нова якість журналістської освіти як відповідь на виклики і загрози українського медіаринку», організованому Благодійним фондом «Розвиток України» Корпоративного фонду компанії System Capital Management в партнерстві з компанією Innovation, експерти, журналісти  та освітяни говорили про медіабізнес, недоліки журналістської освіти та шляхи її розвитку в нових умовах. Цією дискусією фонд відкрив нову програму, спрямовану на розвиток якісної медіа-освіти в Україні.
 
Анатолій Заболотний, директор благодійного фонду «Розвиток України», наголосив на тому, що медіа є найважливішим інститутом в суспільстві і однією з необхідних умов його розвитку.  «Разом з тим, ЗМІ є бізнесом, і вони існують в умовах конкуренції», - додав пан Заболотний, і запропонував поглянути на ситуацію з медіа в контексті світових тенденцій.
 
Хосе Антоніо Ферріс, консультант компанії  Innovation, презентував дослідження світового й українського медійного ринку. За його словами, основними світовими тенденціями є зростання тиражів газет щороку на 2,36%, збільшення кількості безкоштовних друкованих медіа (за останні 5 років вона зросла вдвічі), які змінюють концепцію цін на газети,  та поява нових медіа (Інтернет та інші). «Ключовими моментами  нової журналістики є поява нових медіа та адаптація до нових вимог старих, інтерактивність та мультимедійність, розвиток нових ніш та нові моделі медіабізнесу», - сказав пан Ферріс. Успішне ведення медіабізнесу, за його словами, можливе лише за наявності якісного контенту. Він також наголосив на тому, що завдяки розвитку нових технологій зменшується вартість входження у ринок: «Зараз високих бар’єрів немає. Ми відкриваємо сторінку в Інтернеті за 100 доларів, і туди заходять мільйони».
 
«У Financial Times, де мені довелось працювати, є два типи журналістів - мисливці та кухарі», - зазначає Хосе Антоніо Ферріс. - «Мисливці бродять у пошуках здобичі - інформації, а кухарі шукають способів приготування їхньої здобичі -  інформації, щоб читач міг її перетравити». Медіаексперт Андрій Куликов запропонував додати до цього переліку ще й офіціантів та власників ресторану, маючи на увазі менеджерів та медіавласників.
 
У своїх рекомендаціях Ферріс пропонував не  забувати про людський фактор, постійно вдаватись до тренінгів, учитись та  усвідомлювати важливість ролі «мисливців» у журналістиці: «Ключ до успіху -  ексклюзив. Менше піара та  прес-конференцій, більше яскравого власного матеріалу».
 
Євген Федченко, директор Могилянської школи журналістики, наголосив на тому, що український медіаринок, засліплений успіхом розвитку перших років, не до кінця усвідомлює свої можливості: «Зараз ми не думаємо про те, що буде завтра, а перебуваємо у стані ейфорії від виконаної роботи. Якщо ми сьогодні орієнтуємось на окреме існування телебачення, радіо та газети - завтра матимемо благополучний застійний ринок». Він розповів про досвід студентів Києво-Могилянської школи журналістики, які робили власні телевізійні новини й розповсюджували їх в Інтернеті, де їх щодня переглядало понад 5 тисяч людей. «Якщо ми порівняємо ціну цього виробництва і ту аудиторію, яку ми спеціально не шукали, думаю, це і є відповіддю на запитання, в якому напрямку треба розвиватись українським медіа», - підсумував пан Федченко.
 
Утім, як зазначив Володимир Головко,  головний редактор бізнес-порталу «УГМК.інфо», поки що в Україні Інтернет не став значним бізнесом: «У нас немає ринку Інтернет-реклами. Реальна кількість користувачів Інтернету в Україні - близько 912 тисяч, і 500 тисяч живуть у Києві».
 
Діана Дуцик, головний редактор газети «Без цензури», відзначила прагнення медіавласників «бульваризувати» свої медіа. А представник компанії «Гала-медіа» Юрій Бабинець бачить головну проблему розвитку вітчизняного медіаринку в недоліка законодавчого поля: «Приміром, закон вимагає від радіостанцій транслювати 50% українського музичного продукту. Нам доводиться відштовхуватись не від вимог ринку, а від законодавства, яке цих вимог не враховує».
 
Головний редактор «Комсомольской правды в Украине» Андрій Хрустальов наголосив, що за розвитком медіаринку не встигає журналістська освіта: «Ми вже розібрали всіх спеціалістів, а нових ще немає». На що Сергій Квіт, декан факультету соціальних наук і соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська академія», заперечив: медійний ринок в Україні формується, отже, ще не може давати запити в освіту. «Зв’язку між медіаринком і освітою в нас поки що немає, - сказав пан Квіт. -  Тому кожен декан вирішує, як потрібно виховувати майбутніх журналістів. Подібна ситуація з оцінкою контенту: коли ми говоримо про те, чого хоче наша аудиторія, ми не враховуємо того, що насправді нічого про це не знаємо. Досліджень запитів аудиторії майже ніхто не проводить». Євген Федченко додав, що сьогодні за освіту українських журналістів сплачують уряди інших країн (йдеться, очевидно, про ґрантові навчальні програми - «ТК»), а медіаіндустрія лише користується цими навичками.
 
Круглий стіл став початком програми журналістської освіти, запровадженої Благодійним фондом «Розвиток України» Корпоративного фонду компанії System Capital Management. Анатолій Заболотний розповів «ТК», навіщо компанії Ріната Ахметова займатись журналістською освітою: «Наш фонд займається розвитком професійної освіти в усій Україні. Ми провели дослідження і побачили, що існує велика прірва між тим, що необхідно роботодавцям, і тим, що дає молодим спеціалістам освітня система України. Зокрема, суттєві пробіли є в журналістській освіті. Зараз роботодавці досить часто вимагають від журналіста мати освіту в певній галузі, а не професійну журналістську. Ми досліджували ситуацію протягом 8 місяців, і вирішили запустити такий проект». Базовим партнером фонду, за словами пана Заболотного, буде Національний університет «Києво-Могилянська академія», але в рамках проекту передбачена співпраця з багатьма іншими вищими навчальними закладами.
 
«Наступний крок - це запуск програми підготовки журналістів. На початку червня ми оголосимо конкретний план дій. Програма орієнтуватиметься на розвиток професійних і сучасних підходів до журналістської освіти. Сьогодні ЗМІ перебувають у конкурентному середовищі. Традиційні медіа - газети, радіо, телебачення ? повинні розуміти й ураховувати ці фактори, аби правильно вибудовувати стратегію своєї роботи і розвитку. Наша мета ? допомогти українській журналістиці зробити крок уперед», - каже Анатолій Заболотний. Учасниками проекту стануть переважно журналісти, які вже мають певний досвід роботи. «На першому етапі ми не плануємо брати гроші з учасників, - розповідає керівник фонду. -  Але ми розраховуємо, що в Україні за кілька років будуть створені повноцінні заклади, які зможуть задовільнити потребу медіаринку у фахівцях».