СТУДІЯ: Світлана ГЛУШЕНОК. Померти або знайти 200 тисяч доларів. Сума може бути і значно більшою. Перед таким вибором щодня стоять тисячі і тисячі українців. Їх об’єднує спільний діагноз – рак. На онкологію хворіють і дорослі, і малі. Як зібрати гроші на лікування, хто допомагає цим нещасним? Про це будемо говорити із головою Комітету з питань охорони здоров’я Тетяною Бахтеєвою. Я вітаю вас у нашій студії. Така важка тема… Але на сьогодні виїхати лікуватися за кордон, ми знаємо, що державним коштом можуть лише одиниці. Як в такому випадку бути? Куди звертатися?

СТУДІЯ: Тетяна БАХТЕЄВА, голова Комітету з питань охорони здоров’я: "Так, сьогодні, на жаль, недостатнє фінансування всієї галузі охорони здоров'я однозначно позначається на можливості як обстеження, так і лікування при необхідності наших співвітчизників за кордоном. Усього на бюджет 2008 року виділено 7 мільйонів гривень на ці цілі. Звичайно, це недостатньо. І стоїть величезна черга. Це насамперед діти. Діти, які хворі онкологією, діти, які хворі захворюванням крові, діти, які хворі на неврологічні захворювання, яким сьогодні потрібна, у тому числі й протезування, допомога за кордоном. Але, на жаль, звичайно, за такі гроші поїде не більша кількість, ніж 10 дітей, і не більше того. Сьогодні ми говоримо про таку дуже важливу проблему, як онкологічні захворювання в нашій країні. Ми говоримо про те, що сьогодні для нас дуже важливо, щоб було раннє виявлення цього діагнозу. І що щороку виявляється 160 тисяч нових випадків. Загальна кількість хворих на рак у нашій країні складає практично один мільйон. Це величезна цифра. І сьогодні ми говоримо про те, що ще є випадки, які не виявлені. На жаль, ті випадки, які виявляються, що входять до цього числа - 160, виявляються вже запущеними випадками, коли вже цей випадок є неоперабельним, коли вже практично не допомагає й проведене, призначене лікування. Сьогодні увесь сучасний світ користується унікальним золотим стандартом для обстеження онкологічних хворих, а також за контролем проведення їхнього лікування. Це шляхом апарата ПЕТ - позитронно-емісійний томограф, який сьогодні є у всіх країнах. 2 тисячі в Америці, 800 нараховується ПЕТів у Європі, у Парижі - 18, у Москві - 15, в Україні в нас немає жодного апарата. Крім того, що це є золотий стандарт і діагностики, і лікування онкологічних захворювань, він попутно ще може проводити серйозні обстеження хворих із серцево-судинними захворюваннями. Але ж у нас у структурі як захворюваності, так і смертності переважає ця патологія - 60% населення вмирає від серцево-судинних захворювань. І ПЕТ також дуже є достовірним... вірогідно визнаним обстеженням при захворюваннях також нервової системи. Тому закупівля цього апарата дуже давно вже назріла в нашій країні. Але з урахуванням того, що на програму закупівлі обладнання з онкології виділено всього на 2008 рік 30 мільйонів гривень, ми можемо розуміти, що 24 регіони країни практично одержать по мільйону й не більше. Тобто закупити дороге обладнання, що сьогодні коштує 10 мільйонів доларів, звичайно, нам сьогодні не під силу. Мені шкода це говорити, але це є факт. Я переконана, що наше фінансування галузі навіть через 10 років буде вкрай недостатнім і, можливо, не дозволить централізовано закуповувати таке дороге обладнання, як ПЕТ".

СТУДІЯ: Світлана ГЛУШЕНОК. Тетяна Дмитрівна, на сьогоднішній день (вже є дані Держкомстату на 1 червня) пролікували 14 чоловік онкохворих на загальну суму 6 мільйонів. А було виділено, як ви сказали, 7. У нас ще попереду півроку. Тепер що, у нас не будуть лікувати онкохворих?

СТУДІЯ: ТЕТЯНА БАХТЕЄВА: "Виходить, що ні. Вони будуть стояти в черзі, сподіватися, що наступного року буде більше фінансування виділене в цьому рядку. Напевно, сподіватися на спонсорську допомогу. Дуже багато хто звертається й до нас, і до народних депутатів пацієнти, які цього потребуються. Ми дуже часто бачимо, що просять і телеканали, просять і газети, журналісти звертаються по таку допомогу - по сприяння, благодійну, спонсорську допомогу в лікуванні наших співвітчизників за кордоном. Але хотілося б, щоб такі апарати були. Тому що апарат ПЕТ, про який я сьогодні вам уже сказала, його вартість обстеження за кордоном складає від тисячі до трьох тисяч євро. Зрозуміло також, що крім того, що потрібно заплатити цю суму, потрібно ще мати гроші для того, щоб поїхати до цієї країни. І звичайно, це сьогодні не до снаги пересічному українцеві. Дуже потрібно, щоб такі апарати були в нас, у нашій країні. Тому сьогодні їхня значимість для онкології дуже й дуже важлива".

СТУДІЯ: Світлана ГЛУШЕНОК. Медики кажуть, що якщо Україна витрачає або закладає в держбюджеті менше 5% від внутрішнього валового продукту, то така нація приречена на вимирання.

СТУДІЯ: ТЕТЯНА БАХТЕЄВА: "Всесвітня організація охорони здоров'я висловлює такі рекомендації, що якщо галузь охорони здоров'я фінансується менш 5% від ВВП, то можна вважати, що галузі в країні немає. Тому, звичайно, наші показники фінансування на 2008 рік - це 3,2 від ВВП - уже свідчить про ту критичну ситуацію, що сьогодні є в галузі охорони здоров'я. Про те, що сьогодні й недостатнє фінансування, це недостатня заробітна плата медичним працівникам, це недостатнє медикаментозне забезпечення й чимало інших проблем, які дуже важливі і які зрозумілі для кожної людини, що це є дуже важливим. Адже здоров'я - напевно, це запорука великого й довголіття, це і є майбутнє нашої країни і є індивідуальною й державною цінністю".

СТУДІЯ: Світлана ГЛУШЕНОК. Скільки коштів закладено у бюджеті на розвиток медицини, взагалі на медичну галузь на 2008 рік?

СТУДІЯ: ТЕТЯНА БАХТЕЄВА: "На 2008 рік ми маємо 22 мільярди. Але з них 80% - це буде вже призначено для виплати заробітної плати. У нас величезна кількість - ватага, армія медичних працівників - яка нараховує один мільйон 200 тисяч".

СТУДІЯ: Світлана ГЛУШЕНОК. Це заборгованість?

СТУДІЯ: ТЕТЯНА БАХТЕЄВА: "Так. І це буде, звичайно, заробітна плата. І тільки 20%, вони будуть призначені на виплату... на закупівлю обладнання, на закупівлю лікарських медикаментів, на харчування, на проведення поточних, капітальних ремонтів. Тобто залишаються просто поодинокі копійки".

СТУДІЯ: Світлана ГЛУШЕНОК. Ось у нас в Києві центр "Охматдит", який є одним із найсучасніших в Україні по лікуванню онкозахворювань, і то Світлана Донська, головний лікар "Охматдиту", каже, що не всі можуть пролікуватися. Тому що теж недостатнє фінансування на лікування дитячої онкології.

СТУДІЯ: ТЕТЯНА БАХТЕЄВА: "На жаль, ми нашим комітетом проводили виїзне засідання на території нашої республіканської лікарні "Охматдит", і теж у цьому впевнилися - у тому, що лікарня потребує величенної підтримки. Вона фінансується на 60% від необхідного. Потрібно враховувати, що вона практично допомагає кожній дитині з будь-якого регіону. Щорічно там проходять лікування 22 тисячі наших маленьких пацієнтів. І звичайно, питання фінансування дитячої онкології є вкрай недостатніми. Комітет ініціював постанову, яка сьогодні зареєстрована у Верховній Раді, про виплату щоденної допомоги, заробітної плати народних депутатів на допомогу лікарні "Охматдит". Я впевнена, що коли Рада буде працювати, що таку постанову підтримають усі народні депутати".

СТУДІЯ: Світлана ГЛУШЕНОК. Водночас головний лікар каже, що є хвороби, які лікуються в Україні, і цим дітям допомагають, а є невиліковна хвороба в Україні – це пересадка кісткового мозку, яка не може лікуватися в "Охматдиті". І ці діти, звичайно, повинні державним коштом або благодійним коштом виїжджати. Як в такій ситуації держава допомагає тим, хто не може своїм коштом виїхати?

СТУДІЯ: ТЕТЯНА БАХТЕЄВА: "Ну, це теж категорія й дітей, і дорослих входить у ці виділені гроші, які визначено Міністерством охорони здоров'я для лікування наших пацієнтів за кордоном, у тому числі й дітей. Це є вкрай недостатнім. Саме ця патологія сьогодні є для нас найскладнішою, патологією, що дійсно... такі пацієнти лікуються за кордоном. Але з урахуванням інших захворювань, у нас точно такі ж є можливості. У нас прекрасні фахівці, я завжди пишаюся тим, що я - лікар за професією, і дуже часто це говорю, постійно говорю при зустрічі зі своїми колегами, що лікар, він не міг вибрати свою професію й прийти працювати - він працює за покликанням. Особливо це сьогодні, у такі часи, коли економічно дуже неблагополучно. Це й недостатня заробітна плата медичним працівникам, тому ми тільки сподіваємося на те, що будуть додаткові джерела фінансування. Це буде й введення страхової медицини, це буде - обов'язково - і платна медицина, це буде обов'язково й більша спонсорська допомога, меценатство, що вже сьогодні стало дуже яскравим прикладом у нашій країні".

СТУДІЯ: Світлана ГЛУШЕНОК. Що ви маєте на увазі?

СТУДІЯ: ТЕТЯНА БАХТЕЄВА: "Сьогодні була проведено прес-конференція Ахметова Ріната Леонідовича, який сьогодні виділив 40 мільйонів доларів на програму онкології в нашій країні. 10 мільйонів доларів буде виділене – уже виділено – на Національний інститут раку, для закупівлі обладнання ПЕТ, про яке я вже говорила. І сьогодні дуже необхідного. І буде призначене для всіх пацієнтів нашої країни, для всіх регіонів. Також апарат ПЕТ буде закуплений для Донецького діагностичного центру, де будуть проходити обстеження лікування жителів і півдня, і сходу. І апарат "Кіберніж", що буде закуплений для Донецького обласного онкодиспансеру, що сьогодні є дуже необхідним обладнанням для проведення оперативного лікування онкохворих. І також 10 мільйонів доларів Рінат Леонідович виділив Західній Україні, це буде Львівський онкодиспансер, що сьогодні вкрай потребує такого обладнання, як магнітно-резонансний томограф, як комп'ютерний томограф, як лінійний прискорювач. І говорити сьогодні, допустимо, про постачання третього "ПЕТа" у цей регіон неможливо, тому що й Національний інститут раку, і Донецька область має прекрасні апарати, сучасні технології. Це МРТ, і спіральні комп'ютери, і лінійні прискорювачі. А в Західної України немає, і потрібно починати із цього, щоб іти вже послідовно. Це сьогодні було прийнято, настільки прийнято й медичною громадськістю, у залі були присутні пацієнти, які вже пройшли це страшне й найменування, і страшну хворобу, от, це рак, і які сьогодні є виліковними від раку, тому що їм на ранній стадії поставили правильний діагноз. Тому що їх лікували кваліфіковані лікарі. І сьогодні це, як я довідалася, є вагітна жінка, молода, що сьогодні має родину й днями буде вже мамою. Вона просто видужала від такого захворювання, у неї має бути щасливе життя. Це сьогодні й академіки, це сьогодні й  медичні працівники, які також були присутні в залі. І вони з великою вдячністю всі прийняли таку акцію, що є для нашої країни безпрецедентним прикладом".

СТУДІЯ: Світлана ГЛУШЕНОК. А що спонукало? Ви звертались до нього, чи комітет?.. Чому виникла ця ідея – віддати 40 мільйонів доларів?

СТУДІЯ: ТЕТЯНА БАХТЕЄВА: "Так, ми при зустрічі з Рінатом Леонідовичем обговорювали демографічну ситуацію в нашій країні, він із такою увагою дуже розпитував, з таким, саме так, людським болем усе сприймав... І коли це торкнулося, особливо, онкології, коли він довідався, що ця цифра практично досягає 1 мільйона жителів у нашій країні, які страждають онкологічними захворюваннями, про те, що щороку 160 випадків виявляють рак, про те, що можливо при першій і другій стадії раку до 90-95 і 100% повністю людину повернути до життя й уважати її практично здоровою людиною. Це особливо його схвилювало. І тоді було, при бесіді, озвучено, що сьогодні в нас недостатнє фінансування, що 30 мільйонів гривень, вони не можуть сьогодні закрити проблему. Ми не зможемо сьогодні придбати це дороге обладнання, що конче потрібне нашій країні. І тоді був написаний лист від комітету, де вказані такі цифри, і прохання допомогти. І ми не думали, я теж не думала про те, що це буде така величезна сума, що це буде 200 мільйонів гривень. Але він прийняв таке рішення, і це зробив він дуже правильно, і за це йому величезне-величезне спасибі сьогодні говорить наша вся країна".

СТУДІЯ: Світлана ГЛУШЕНОК. Тетяна Дмитрівна, як будуть контролюватись ці кошти? Ну звісно, обладнання буде куплене, воно буде наочно, його побачать. А кошти на розвиток діагностики, кошти на розвиток медпрепаратів, як будуть контролюватись ці кошти?

СТУДІЯ: ТЕТЯНА БАХТЕЄВА: " Які будуть державним фінансуванням?"

СТУДІЯ: Світлана ГЛУШЕНОК. Те, що віддав Рінат Леонідович.

СТУДІЯ: ТЕТЯНА БАХТЕЄВА: "А, обов'язково... Ну, йому ставили таке питання вже на сьогоднішній прес-конференції, і він сказав, що це другорядне питання. У нього головна є мета – це поставити швидше ці апарати, щоб вони навіть запрацювали й сьогодні, або навіть завтра, якнайшвидше. Але я гадаю, що тут підключимося й ми, і комітет, і, обов'язково, республіканський онколог. І всі фахівці з розумінням, і з такою великою відповідальністю, що це гуманітарна допомога, це вперше в нашій країні такий зроблений крок. І це нехай буде яскравим прикладом усій українській бізнес-еліті. І щоб це було однозначно й продовженням – такі прекрасні справи. І про те, що всі підійдуть до закупівлі обладнання, однозначно, з великою відповідальністю. Буде проведений тендер, будуть проведені відкриті торги, буде проведене все це демократично, і буде закуплено тільки те обладнання, що є найкращим, дешевим... не дешевим, а з великою, звичайно, знижкою, можливо... фірми це однозначно дають, при таких придбаннях. І щоб обов'язково було технічне обслуговування апаратів визначене теж на кілька років. Це теж дуже й дуже важливо, при такому недостатньому фінансуванні. Ще із залу пролунали такі питання, що це обслуговування таких апаратів, тому що вони самі є дорогі, потім подальше їх обслуговування, забезпечення, воно є також дорогим. І наскільки теж фонд, благодійний фонд Ріната Леонідовича Ахметова, чи буде надалі допомагати, він однозначно сказав, що й подальша допомога фонду буде завжди для того, щоб ці апарати працювали. Ну а мені б тут хотілося зазначити, що органи місцевого самоврядування, це регіони. Це Київ, це вже республіканський, це бюджет Міністерства, зрозуміло, Національний інститут раку, але Донецька область і Львівська область - це теж органи місцевого самоврядування, теж сьогодні повинні виявити ту увагу, яка потрібна для того, щоб утримувати такі дорогі апарати. І тоді буде все нормально, вони будуть працювати й призначені для тих пацієнтів, які дуже-дуже цього потребують".

СТУДІЯ: Світлана ГЛУШЕНОК. Ми будемо сподіватися, що пан Ахметов буде не останнім благодійником. І все-таки не можна очікувати весь час на... сподіватися і на благодійників. Як же, все-таки держава повинна опікуватись такими хворими, адже у нас ще є і проблеми туберкульозу, і проблеми ВІЧ/СНІД, і є інші.

СТУДІЯ: ТЕТЯНА БАХТЕЄВА: "Звичайно, всі програми, які в нас є сьогодні, це більше 20 програм, у тому числі й програма туберкульозу, і СНІД/ ВІЛ-інфекції, і дитяча програма, і програми охорони материнства й дитинства. Їх багато дуже, програм, 24, вони всі фінансуються не в повному обсязі. І загальний відсоток – від 40, максимум – до 60%. Звичайно, тут потрібно, щоб були додаткові джерела фінансування, щоб і державне фінансування, однозначно, було підвищене. Щоб були додаткові. Це ведення й страхової медицини, і платної, і такої от – надання спонсорської допомоги. Але те, що це сьогодні зроблено, це сьогодні дійсно величезна подія для нашої країни, це сьогодні розуміє кожний. Сьогодні кожний говорить великі слова подяки. Я от їхала дорогою, мені дуже багато дзвінків, і теж були колеги, із Західної України, із Чернігова, із Запоріжжя, які сьогодні приїхали на цю прес-конференцію, які телефонували й говорили, чи буде Рінат Леонідович допомагати далі, і чи буде допомагати всім регіонам. Він на це відповів однозначно "так", що двері фонду відкриті, він буде допомагати, але за те, що він сьогодні зробив, я хочу ще раз подякувати йому й подякувати фонду, і щоб це було яскравим прикладом, щоб такі справи в нас були постійно в нашій країні. Щоб наша, українська бізнес-еліта надавала допомогу сьогодні охороні здоров'я, яка дуже й дуже цього потребує".

СТУДІЯ: Світлана ГЛУШЕНОК. Ми їх теж до цього закликаємо. І на цій оптимістичній ноті дозвольте вам подякувати за те, що ви прийшли до нас у студію. І нагадаю, що це була голова Комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтеєва. Будьте здорові.

Джерело: Україна: Телеканали: "Рада"
Час публікації: 10-07-2008