Варто своєчасно обстежуватися, адже Україна посідає друге місце в Європі за рівнем захворюваності на сухоти

Учора корпоративний Благодійний фонд СКМ "Розвиток України" оприлюднив результати соціологічного дослідження "Сприйняття проблеми туберкульозу населенням України: рівень освіченості, актуалізація, мотиваційні аспекти установки". Опитано 2000 респондентів з усіх областей України та 800 респондентів у окремо взятій Донецькій області. Як з'ясувалося, населення не надто переймається згаданою проблемою, не обстежується і не вірить у можливість повного одужання.
 
Фахівці з Благодійного фонду СКМ "Розвиток України", котрі учора оприлюднили результати соціологічного дослідження "Сприйняття проблеми туберкульозу населенням України: рівень освіченості, актуалізація, мотиваційні аспекти установки", дійшли висновку: хоча рівень інформованості населення про небезпеку цієї хвороби сьогодні досить високий, охочих лікуватися не надто багато. Причина у зневірі хворих щодо ефективності державної системи охорони здоров’я та в недостатньому фінансуванні фтизіатричної галузі.
 
Туберкульоз — смертельно небезпечна інфекційна хвороба, яка передається переважно повітряно-крапельним шляхом. Останнім часом масштаби її поширення сягнули меж епідемії. Лікарі-фтизіатри щорічно фіксують понад 40 тис. випадків зараження. Наразі ця цифра становить 86 випадків на 100 тис. населення і збільшується щороку на 10 %. Найвищими показниками стосовно захворюваності на всі форми туберкульозу протягом багатьох років можуть "похвалитися" Херсонська, Луганська, Миколаївська, Донецька, Одеська та Харківська області. Там захворюваність перевищує середньостатистичні показники по Україні в 1,5—2 рази.
 
Це свідчить про те, що багато років фтизіатричну галузь фінансували за залишковим принципом, протитуберкульозні програми не виконували, тубдиспансери порівняно з іншими лікувальними установами не модернізували, не забезпечували сучасним обладнанням, а молоді лікарі не йшли туди працювати.
 
Та найбільша проблема в тому, що потенційні пацієнти не обстежуються, не роблять щорічний рентген легенів, отож лікарі запізно діагностують недугу. Профілактика ж допомогла б виявити сухоти на ранніх стадіях і швидко локалізувати процес. Якщо тих, хто перебуває на поліклінічному обліку, контролювати ще якось можна, то приїжджих (не кажучи вже про бомжів, яких в Україні 800—900 тис., а в Києві — 10—30 тис.) — практично нереально.
 
Як повідомив "Хрещатику" директор фонду Анатолій Заболотний, починаючи із 2007 року, в Україні стартує комплексна програма з інформування та запобігання захворюваності на туберкульоз, розрахована на 5 років. Головними напрямками проекту, вартість якого становить 100 млн грн, є заходи з пропаганди здорового способу життя, інформування населення про проблеми туберкульозу через ЗМІ, розміщення інформації у закладах охорони здоров’я, на підприємствах, у школах та в’язницях, а також впровадження національної телефонної гарячої лінії та спеціалізованого сайту з висвітлення проблем боротьби з цією недугою.
 
Олег ПОНОМАРЬОВ "Хрещатик"
http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3149/art/1190748798.html
Київська муніципальна газета «Хрещатик»
26/09/2007