Уперше в Україні з'явиться програма «цифрової журналістики»
Це складно уявити, але вже в недалекому майбутньому звичні нам засоби масової інформації перестануть існувати. Як запевняють експерти, вони перетворяться на єдиний інфопростір, «плавати» у якому кожен буде так, як захоче. А, відповідно, і вибирати, що дивитися, читати, слухати...
За прогнозами компанії IBM, такі метаморфози відбудуться вже через п'ять років - до 2012 року. Однак чи готова до них Україна? І де взяти журналістів, які б відповідали вимогам часу?
 
Журналісти майбутнього...
Як запевняють організатори проекту «Журналістика цифрового майбутнього», перший крок уже зроблений. Сьогодні в країні з'явилася програма з підготовки фахівців, які зможуть відповідати потребам медіа-ринку в умовах його бурхливого розвитку. Готувати їх будуть у Києво-Могилянській школі журналістики за підтримкою благодійного фонду «Розвиток України». Останній і виступив ініціатором проекту.
 
«Сьогодні журналістика переживає стадію бурхливого росту, розвиток відбувається просто скажено, - заявив «Інтермедиа колсалтинг» (ІМК) директор Фонду Анатолій Заболотний. - Тому не вистачає кадрового забезпечення. Більшість вузів, що готують журналістів, просто не встигають за потребами ЗМІ, не встигають реагувати на вимоги часу, дають старі підходи. Тому ми вирішили створити такий інститут, який би зміг вирішити цю проблему».
 
За словами Заболотного, більшість медійників говорять про глобальні зміни, які відбудуться вже найближчим часом. Зокрема, про інтеграцію медіа-ринку, що призведе до об'єднання теле-, радіо- та інших ЗМІ в єдині холдинги й на єдиній платформі. «Усі говорять про конвергенцію, про використання цифрових технологій, про створення ньюзрумів для різних засобів масової інформації, - відзначає Заболотний. - І всім потрібні кадри».
 
...Універсальні журналісти
Представники Києво-Могилянської школи журналістики запевняють: саме таких фахівців вони й будуть готувати. «Головними в навчанні стануть три завдання, - пояснює директор програми Євген Федченко. - Перше - навчити журналістів готувати якісний контент. Друге - ураховувати інтереси різних цільових аудиторій. І третє - використання цифрових технологій, які стануть сполучною ланкою між першим і другим».
 
Основна ж мета проекту, запевняє Є.Федченко, - навчити людей, як підготувати один матеріал для різних платформ - адже саме ця якість стане головною в найближчому майбутньому. «Ось ви прийшли на цю подію, - говорить Євген, - і вам одночасно потрібно підготувати матеріал для Інтернету, газети, телебачення й радіостанції. Природно, це будуть чотири різні матеріали. Проте, у майбутньому все це буде робити одна людина - ви!»
 
Проблеми і їх вирішення
Приємна новина: навчання за цією програмою буде безкоштовним. Неприємна: потрапити на програму буде досить непросто. За словами організаторів, бажаючі можуть записатися на навчання хоч сьогодні, але згодом їм доведеться пройти жорсткий відбір. Перевіряти будуть і професійні якості, і здібності до навчання, і знання мов. Останнє - особливо важливо, оскільки «робочими» мовами могилянці збираються зробити українську й англійську. Президент Наукма Сергій Квіт пояснює таку необхідність великою кількістю англомовних викладачів, яких будуть запрошувати для проекту. «Спробуємо поки так, - сказав він ІМК. - Адже живе спілкування, самі розумієте, краще. Якщо ж справа не піде, доведеться запрошувати перекладача».
 
Ще одне «але». За планами організаторів, навчання триватиме протягом 10 місяців «без відриву від виробництва». Однак тиждень на місяць студентам доведеться виділяти. Без відповідних санкцій начальства, зрозуміла річ, зробити це буде складно. Так що, зацікавившись самим, необхідно зацікавити у своєму навчанні й редакцію. Намагаючись з'ясувати, наскільки це можливо, ми звернулися до одного зі членів Наглядової ради програми, генерального директора Інформагентства «Інтерфакс-Україна» Олександра Мартиненка. І слід зазначити, питання про можливий «відрив» журналістів агентства для навчання захопив Олександра Владленовича зненацька. «Відпускати на тиждень на місяць? Ммм... Я добре подумаю. І сподіваюся, що зрештою рішення прийму», - пообіцяв він.
 
Але спробувати варто
Незважаючи на проблеми, пов'язані зі вступом, спробувати варто, запевняють організатори. Адже можлива віддача обіцяє бути колосальною. Представники Могилянки, зокрема, не сумніваються: після закінчення навчання наші журналісти можуть сміливо заявити про себе й за кордоном. «Ми ставимо перед собою за мету готувати кадри винятково для внутрішнього ринку, - зізнається Сергій Квіт. - Однак упевнений: якщо наші випускники захочуть попрацювати в Канаді або Америці, їм це вдасться. По-перше, Києво-Могилянську академію добре знають за кордоном. По-друге, справа навіть не у вузі або виданому сертифікаті, а в самій людині. Ті ж американці - люди дуже практичні: якщо кандидат на певну посаду показав, що він дійсно фахівець, його обов'язково запросять на роботу».
 
Втім, їхати в найближчому майбутньому й не знадобиться, упевнені організатори. Усього через кілька років українські медіа-руми будуть несуттєво відрізнятися від західних зразків. А український ринок ЗМІ стане частиною світового медіа-ринку. Так, зокрема, заявив гендиректор Видавничої групи «Сегодня» і член Наглядової Ради програми Гільєрмо Шмітт, висловивши впевненість, що запуск нової програми цей процес тільки прискорить.

Джерело: ИнтерМедиа консалтинг
Автор: Влада Вишневська, Київ
6 Вересня 2007 року, 14:51