Стратегію благодійного фонду «Розвиток України» складають три основні напрямки - культура, освіта, охорона здоров'я. «Недостатнім є просто надати допомогу, важливо, щоб вона дала відчутний результат. Країні потрібні висококваліфіковані фахівці, у яких усе гаразд зі здоров'ям і фінансами», - говорить Анатолій Заболотний, директор благодійного фонду компанії СКМ.
 
СКМ працює в інтересах України загалом
 
- Компанія «Систем Кепітал Менеджмент»  - один із лідерів українського бізнесу. Як виникла ідея створення благодійного фонду компанії СКМ?
-  СКМ завжди займалася добродійною діяльністю. Традиційною добродійністю, в основі якої лежить емоційний підхід. До нас зверталися - ми допомагали. Список осіб, яким ми допомогли, досить різноманітний. Це й люди, які постраждали під час землетрусу в Пакистані, і різноманітні громадські організації.
У 2005 році в керівництва СКМ виникла ідея трансформувати підхід, властивий бізнесу в сфері добродійності. Стало зрозумілим, що найідеальнішою формою ведення добродійної діяльності буде створення благодійного фонду, який займатиметься тим або іншим проектом згідно із чітко вибудуваною стратегією.
- Що особисто для вас є добродійністю?
- Для мене насамперед це спроба допомогти людям. Але не просто допомогти, а підійти до цього професійно. Багато бізнесменів «підфарбовують» існуючу проблему, а зовсім не вирішують її.  Для мене, так само як для керівництва СКМ, найважливішим моментом є реальне вирішення проблеми. Тобто потрібно працювати із причиною, а не з наслідком.
Візьмемо як приклад проект із лікарсько-стійкого туберкульозу. Ми хочемо вибудувати цілісну систему: навчити персонал, постачати ліки, оснастити лабораторії, зробити необхідний ремонт. А держава потім повинна узяти на себе відповідальність за ефективну роботу цієї системи.
- Анатолію, давайте поговоримо про основні напрямки діяльності фонду. За якими критеріями ви відбираєте тих, кому допомогти насамперед?
- Із самого початку було ухвалене рішення працювати в інтересах країни загалом. Спробуйте уявити образ успішної конкурентоспроможної країни. Насамперед це потужна економіка. СКМ як один із найбільших бізнесів України будує цю економіку. Але не менш важливий капітал країни -  самі люди. Вони повинні бути здоровими й освіченими, і крім усього іншого в них має бути ще щось за душею. Тому ми обрали такі досить складні напрямки, як освіта, охорона здоров'я й культура. При цьому ми хочемо створювати умови, у яких люди просто можуть реалізувати свій потенціал. Як говорить президент фонду Рінат Ахметов: «Потрібно дати людині шанс, і вона багато досягне».
Якщо торкатися критеріїв щодо цілих благодійних проектів, то тут головне - заслуженість допомоги й очевидність результатів від її одержання. Наші благодійні програми орієнтовані на кінцевий результат.
 
Цікаві проекти благодійного фонду СКМ
 
- Кому конкретно надав підтримку фонд «Розвиток України»? І чому?
- Ми увесь час шукаємо цікаві проекти. В охороні здоров'я - це чотирирічна програма з лікарсько-стійкого, або залікованому, туберкульозу. Ми обрали саме цей проект тому, що ним у нашій країні практично ніхто не займається. Це означає, що якщо людина занедужала цією формою  й прийшла до лікарні, її, звичайно,  лікуватимуть, але шансів на одужання в сьогоднішній системі практично немає. Фонд поставив перед собою мету - створити ефективну систему лікування й віддати її державі. Спочатку вона повинна запрацювати в Донецькій області, а потім позитивний досвід піде в інші області.
У сфері культури нами був підтриманий проект реконструкції Будинку Митрополита Національного заповідника «Софії Київської». Це національна святиня, знаковий пам'ятник для України. І він ніколи комплексно не ремонтувався. При цьому ми не просто ремонтуємо стіни, а хочемо повернути музей-заповідник «Софію Київську» від сьогоднішньої стратегії виживання до стратегії розвитку. Для цього була створена опікунська рада, залучені провідні експерти. Багато музеїв в Україні зараз не живуть, а виживають. Це суперечить світовій тенденції, коли музеї формують навколо себе співтовариства небайдужих людей, і життя там б'є ключем! У Будинку Митрополита, наприклад, планується створити перший в Україні музей архітектури.  І це вже погляд у майбутнє!
У сфері освіти ми надаємо підтримку Магістерській програмі з економіки Консорціуму економічних досліджень і освіти при Національному університеті України «Києво-Могилянська академія» (НАУКМА). Її ціль - забезпечити країну економістами світового рівня.
- Хто може звернутися до фонду по допомогу? Які документи необхідно надати?
- За трьома напрямками, у яких ми працюємо, будь-яка організація може звернутися до нашого фонду. Однак при цьому потрібно пам'ятати про те, що оскільки ми сфокусовані на вирішення конкретних проблем, наші операційні можливості не настільки високі, щоб швидко підхопити інше завдання. Але якщо пропонований проект сполучатиметься з нашими основними проектами, то ми готові його розглядати.
Наведу приклад. Поряд із проектом реставрації Будинку Митрополита Національного заповідника «Софії Київської» ми звернули увагу на те, що в Україні мало хто займається історією архітектури. І ми здійснили проект «Археологічна експедиція «Україна - країна живої архітектури» - спорядили в експедицію фотографа й історика. Вони об'їхали по колу всю Україну. Близько 15 днів вони практично не вилазили з машини. Підготували чудовий альбом, який відображає архітектурні пам'ятники країни. Ось такі невеликі супровідні проекти ми цілком здатні підтримати! Що ж до великих заявок, то ми кладемо їх у свій портфель і, можливо, повернемося до них у майбутньому.
- Чи проявляють зацікавленість у ваших проектах державні структури?
- Оскільки ми займаємося досить важливими в масштабах країни проблемами, то очевидно, що ми не можемо не співпрацювати з державою. Реакція на наші звертання й прагнення співпрацювати - добра. Головне, щоб у цьому співробітництві були дотримані принципи, якими ми керуємося - прозорість, підзвітність, відкритість. Існує позитивна домовленість на рівні обласної адміністрації щодо проектів лікарсько-стійкого туберкульозу. Зараз ми запустили проект «Україна професійна». Він допоможе прибрати розбалансованість у тому, чому вчать дітей сьогодні, і в тому, що насправді потрібно, тому, що буде затребуваним.
Наприклад, абітурієнт обирає професію менеджера, але практично ніхто не знає,  що шанс улаштуватися за цією спеціальністю буде тільки в однієї з 22 осіб! Юристи - сім до одного. А родини витрачають величезні гроші на освіту дітей. А потім будуть витрачати гроші на переучування або шукатимуть роботу в інших сферах.
- Тобто ви намагаєтеся орієнтувати молодь у потрібне русло?
- Так. Зараз чимало випускників і самі не знають, чим вони займатимуться. Як ми з'ясували, навіть відмінники бояться того, що їх чекає в майбутньому. Потрібно,  щоб і держава правильно формувала держзамовлення.
 
Вітчизняний бізнес не афішує свою добродійність
 
- Чому, на вашу думку, в Україну в основному йдуть благодійні гроші з-за кордону?
- Вітчизняний бізнес активно займається добродійністю, але найчастіше не афішує цього. А закордонні організації найчастіше приходять із проектною діяльністю. Тому про їх говорять більше. Але я б не сказав, що західні гроші в цьому випадку домінують. Просто більша частина вітчизняних грошей так і залишається в сфері «традиційної добродійності».
- Анатолію, розкажіть про плани благодійного фонду на найближче майбутнє.
- У нас, як і раніше, стоятиму тема туберкульозу. Цей проект має сугубо регіональний характер. Разом із тим важливо розуміти, що він має значення для всієї України. Створюється прецедент системного підходу, і ми хочемо, щоб цей досвід перейняла вся Україна. У нас буде «Україна професійна», про яку я вже розповідав. Є ще кілька проектів, які розглядатимуться в січні, і ми незабаром про них заявимо.
 
Джерело: Газета «Донецькі новини»
27.12.06