ЗА ПРИКЛАДОМ КНЯЗІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ МАЄ НАМІР ПРИЙМАТИ ПОСЛІВ І КЕРІВНИКІВ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ НА ТЕРИТОРІЇ СОФІЙСЬКОГО СОБОРУ

ФАКТИ, ІГОР ОСИПЧУК

Учора журналістам продемонстрували перші два зали для зустрічей високопоставлених осіб. Ще у двох триває ремонт
На території Національного заповідника "Софія Київська", крім всесвітньо відомого Софійського собору, є ще кілька чудових будинків. Серед них - триповерховий будинок, де в колишні часи розміщалася резиденція митрополита. Будинок зараз реставрують для того, щоб відкрити в ньому Музей архітектури. Він буде не зовсім звичайним: чотири його приміщення разом з обстановкою (розкішними меблями XVII-XIX століть) планується використовувати для державних церемоній. Президент України прийматиме там вірчі грамоти від послів закордонних країн, зустрічатиметься з керівниками іноземних держав, вручатиме урядові нагороди. Учора відбулася попередня презентація Музею архітектури. Окрасою програми став, звичайно ж, показ публіці двох порівняно невеликих залів першого поверху, призначених для зустрічей високопоставлених осіб.
На реставрацію Будинку Митрополита асигновано 15 мільйонів гривень
У Києві вже є два будинки, де проводять зустрічі з керівниками закордонних країн і церемонії державного значення. Це Маріїнський палац (його незабаром повинні закрити на реконструкцію, що може протривати кілька років) і Будинок із химерами - шедевр, створений на початку XX століття архітектором Городецьким. Чому для цих цілей вирішили задіяти ще й Національний заповідник "Софія Київська"?
- З літописів відомо, що на території Софійського собору князі Київської Русі приймали іноземних послів, тут підписувалися міждержавні угоди, - пояснив генеральний директор Національного заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська. - Ідея відродити цю традицію належить Президентові України Віктору Ющенку. Наприкінці минулого року він підписав указ, що стосується нашого заповідника. Один із його пунктів - відкриття залів для державних прийомів. Ми розмістимо їх у Митрополичому будинку.
- Поки в ньому готові тільки приміщення першого поверху, а на другому, третьому й у підвалі роботи тривають, - розповів помічник генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Віталій Отченашко, науковий керівник реставрації Митрополичого будинку. - Роботи тут ведуться з початку року. Видатки взяв на себе благодійний фонд "Розвиток України" компанії СКМ. Він уже асигнував 15 мільйонів гривень. Але це тільки перший етап. Знадобиться ще близько 10 мільйонів гривень на завершення реконструкції будинку й від 8 до 20 мільйонів на закупівлю стародавніх меблів. Обстановка може коштувати приблизно стільки ж, скільки вся реставрація. Фірма, що займається антикваріатом, надала нам частину необхідних меблів XVIII-XIX століть. Ці чудові столи, крісла, стільці, шафи, дзеркала у звичайні дні будуть просто експонатами, які зможе побачити будь-який бажаючий, купивши вхідний квиток.
Свіжовибілений фасад Митрополичого будинку тішить око доглянутим виглядом. Заходимо в колишню трапезну митрополита. Це один (найменший) із чотирьох залів для зустрічей високопоставлених гостей. Стіни вже побілені, на підлозі - новий дубовий паркет. Тут, імовірно, проходитимуть бесіди керівників держав віч-на-віч у присутності хіба що перекладачів і одного-двох помічників - більше людей просто не поміститься. У залі чотири розкішні крісла, диван і маленький столик зі стільницею з полірованого каменю. Особливої уваги заслуговують свічники у вигляді мармурових ваз. У них стоять бронзові букети, а свічі містяться в бутонах квітів. Усе це стародавні речі. Але є й не оригінальні - бронзова люстра з вісьмома свічами, копія однієї з тих, що виготовляли в XVIII столітті (тоді був побудований будинок митрополита). У стінах кімнати кілька глибоких аркових ніш. За старих часів вони використовувалися як шафи. Стіни товсті, 1,4-1,8 метра, тому в них і розміщали "убудовані меблі". На жаль, не збереглося відомостей про те, як в XVIII столітті були обставлені кімнати, тому зараз підбирають меблі, люстри, картини, характерні для тієї епохи. Мають бути також відновлені стародавні печі. Для їхнього облицювання виготовлять такі ж кахлі (плитку), які були знайдені вченими в Митрополичому будинку.
"Навіть засуви будуть такими, якими користувалися в XVIII столітті"
- Ходімо до другого залу, він набагато більший, ніж цей, - запрошує Віталій Отченашко. - Зверніть увагу: замки на дверях ми поставили тимчасові. Незабаром з'являться засуви - копії тих, що використовувалися в XVIII столітті. У другому залі, як бачите, великий стіл, багато різьблених стільців, дубові шафи, комод... У цьому залі теж відновимо піч. Але палити дровами не будемо - у печах поставимо сучасні нагрівальні прилади. Таке ж устаткування розташоване під підлогою вздовж стін.
Вирушаємо оглядати інші приміщення, доходимо до якихось двох суміжних кімнаток.
- Тут плануємо розмістити кімнату відпочинку Президента, - продовжує Віталій Федорович. - Поруч із нею - душ і туалет.
На другому поверсі нам продемонстрували ще два зали, призначені для дипломатичних прийомів. Найбільший із них площею близько 130 квадратних метрів. Поруч дві буфетні кімнати, де будуть розливати напої й готувати до подачі закуски.
- А тепер ходімо на балкон, - запрошує Віталій Отченашко. - З нього відкривається вид на шедевр зодчества - браму Заборовського. Вона слугувала парадним в'їздом до будинку митрополита. Ще в XIX столітті її заклали цеглою. Ми її приберемо й повністю відреставруємо ворота. А коли дійде справа до заміни інженерних комунікацій, опустимо рівень землі на 50 сантиметрів - до позначки, на якій будинок був в XVIII столітті. Тепер зверніть увагу на вікна першого поверху. Ми відновили їх у тому вигляді, який вони мали 250 років тому: металеві ставні, сталеві прути. У рамах - хвилясте скло зі свинцевим вітражем у вигляді бджолиних стільників.
- Ґрати, залізні ставні - це що, від злодіїв?
- А від кого ж? Храми грабували. От, наприклад, одна з найправдоподібніших версій походження назви Притиско-Никольської церкви на київському Подолі. Там була така історія: нібито якийсь грабіжник набив мішок церковним начинням і хотів вилізти через вікно. Але вже у віконному прорізі одержав розрив серця. Що ж його до смерті налякало? Над вікном на іржавому цвяху висіла ікона у важкій рамі, злодій зачепив її мішком, і вона його придавила...
"Я був вражений тим, як багато чудових пам'ятників архітектури є в Україні"
У рамках презентації Музею архітектури відкрилася виставка "Україна. Країна живої архітектури". Це надзвичайно цікавий проект зі створення енциклопедії видатних пам'ятників архітектури нашої країни.
- Ми провели першу експедицію Україною, професійні фотографи знімали стародавні церкви, палаци, фортеці в десятках міст і сіл країни, - говорить менеджер програм і проектів благодійного фонду "Розвиток України" Денис Денисенко. - Знаєте, я був вражений тим, як багато прекрасних пам'ятників архітектури є в нашій країні...

24.10.06