На що і як благодійний фонд СКМ витрачає гроші?
У понеділок у Києві відбудеться презентація першого етапу реставрації Будинку митрополита Національного заповідника "Софія Київська". Реставрацією Софії зараз активно займається Благодійний фонд "Розвиток України". Цей фонд заснований у 2005 році компанією "Систем Кепітал Менеджмент" і футбольним клубом "Шахтар". Основне завдання "Розвитку України" - внесок соціальних інвестицій у розвиток України, що повинна стати не тільки країною з перспективною європейською економікою, але й державою, що забезпечує своїм громадянам гідний рівень життя. Директор фонду Анатолій Заболотний розвивав некомерційний сектор у Сибіру, на його рахунку - співробітництво з розвитку громадянських ініціатив у Вірменії й вісім років роботи журналістом у Росії. Про те, як зробити українську освіту, медицину й культуру гідними світового співтовариства й розбудити до співпраці співгромадян, Анатолій Олександрович розповів газеті "День".
- Анатолію Олександровичу, розкажіть, будь ласка, із чого почалася діяльність фонду?
- Компанія "Систем Кепітал Менеджмент" досить багато займалася добродійністю із самого початку своєї роботи, але ця добродійність була, як кажуть, традиційною. Люди, яким потрібна якась допомога, просять гроші. Спираючись на емоційний порив, компанія говорить, що, дійсно, треба підтримати, і ці гроші дає. У такий спосіб були підтримані жертви землетрусу в Пакистані, жертви повені в Румунії, громадська організація ветеранів у Донецьку. Були вкладені кошти в реставрацію українського Батурина. Це нормальна практика 95 % компаній.
У 2005 році було ухвалене рішення - потрібно переходити до системнішого підходу. Першим проектом такого масштабу став проект EERS - консорціум економічних досліджень і освіти при Києво-Могилянській академії. Це цікава програма підготовки економістів світового рівня. Адже очевидно, що в країні не вистачає людей із доброю економічною освітою, і було поставлене надзавдання - готувати економістів міжнародного рівня, щоб вони впливали на ситуацію в Україні.
- А як же бути з локальними проблемами - за якими параметрами ви визначаєте, кому допомагати?
- Дуже важливий елемент соціальних інвестицій полягає саме в тому, що ви вкладаєте гроші в ті проекти, які мають довгострокову віддачу, те, що є необхідним для країни. Відсутність економістів світового рівня - сама по собі ще поки не проблема. Але в той момент, коли країна вимагає якихось серйозних зусиль із боку економічної науки, а немає кому забезпечити ці зусилля - це вже проблема. На перехідному етапі країні справді потрібні серйозні економісти. Інша важлива ознака, за якою ми вибираємо, - потрібно вкладати кошти туди, де система може самовідтворюватися. Тобто просто підтримати підготовку економістів - мало. Якщо, допустимо, підготувати сто економістів, перестати вкладати гроші, і після цього всі економісти виїдуть, країна не одержить ніякого ефекту, хоч проект був добрим. Натомість EERS домігся серйозного успіху - зараз окремо відкривається Київська школа економіки, укладений великий контракт із Фондом Віктора Пінчука. У них дуже добрі перспективи, і ми вважаємо це частиною свого успіху.
- Які регіони й сфери можуть розраховувати на допомогу "Розвитку України"?
- До сьогодні ми працювали у вісьмох регіонах: Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Луганській, Львівській, Закарпатській, Київській областях, а також у Києві й республіці Крим. Зараз триває перереєстрація, і ми працюватиме на території всієї України. Що ж до сфер, то ми працюємо на те, щоб Україна розвивалася й, скажімо, через десять, п'ятнадцять, двадцять років вона була сильною, упевненою країною. А що потрібно для успішної країни? Люди! Здорові, освічені, і в них обов'язково ще має бути щось у душі, тобто - потрібно займатися культурою.
- І як, по-вашому, зараз складається ситуація в цих сферах?
- Ці три напрямки перебувають у дуже важкому стані. Якщо в економіці відбуваються якісь перетворення, у соціальній сфері руху дуже мало. Почнемо з того, що існує досить багато скарг, що охорона здоров'я недостатньо фінансується. Але якщо порахувати дуже акуратно процентне співвідношення, скільки витрачається на охорону здоров'я, - це виявляться досить солідні суми для економіки України. І проблема скоріше полягає в тому, що вони витрачаються неефективно. Реформуванням охорони здоров'я хоче займатися мало хто, тому що це невдячна справа. І роль фонду - створювати прецеденти. Ми не можемо взяти й змінити систему в галузі охорони здоров'я, у галузі освіти - це завдання державного масштабу. Але фонд може створити приклади певного соціального досвіду, які б тиражувалися або призводили до системних змін, розповідали й показували, що можна цю справу вибудувати ефективно.
- Є вже приклади такої системної роботи?
- Сьогодні в Україні проблема з туберкульозом дуже серйозна, мова йде про епідемію, але, якщо звичайним туберкульозом ще займаються, то залікований туберкульоз майже не під силу державній системі. Наше завдання в проекті DOTS-Плюс - за чотири роки в співпраці із Всесвітньою організацією охорони здоров'я вибудувати систему лікування лікарсько-стійкого туберкульозу, оснастити лабораторії, відкрити стаціонари, навчити й підготувати персонал. Через чотири роки ми цю систему віддамо в руки державі й будемо слідкувати за тим, щоб держава працювала, і працювало правильно.
- А хто займається визначенням стратегії, за якою створюватиметься система?
- Стратегічне рішення, чим займатися, приймає Правління. Сюди входять співробітники компанії "СКМ", незалежні експерти, Правління очолює пан Рінат Ахметов. Якщо їх недостатньо, ми залучаємо ще експертні співтовариства. У майбутньому буде створена ще й громадська рада. І, звичайно, є програмні менеджери, які ведуть напрямки й повинні аналізувати ситуацію. Найгіршим у соціальній сфері є те, що проблеми зазвичай не так прості, щоб сказати: ага, ось ця людина винувата, і зараз ми швиденько щось тут зробимо, і все зміниться на краще. Перше, що можна зробити - це почати створювати систему. Наприклад, те, що ми робимо з лікуванням туберкульозу в Донецькій області. Якщо ми говоримо про соціальні інвестиції, тут вибір дуже важкий: лікувати туберкульоз або, скажімо, рак молочної залози - що б ви робили? Тут немає достатніх критеріїв.
- Які проекти реалізуються зараз?
- У медичній сфері це DOTS-Плюс, ми вкладаємо в нього 2,26 мільйони євро. Яким буде наступний проект, ми ще вирішуємо. Зазвичай у нас один проект-локомотив, великий, дорогий. Ще з'являться невеликі проекти з медицини наступного року, але поки про них рано говорити, ми зараз займаємося аналізом загальної системи охорони здоров'я - що працює, що не працює, які рекомендації. У галузі освіти в нас закінчується проект EERS цього року - підготовка економістів. Ми вже зайнялися проблемою розбалансування системи освіти, підготовки кадрів професійної освіти, ринку праці, реального його сектора - це найбільша проблема, коли випускники вузів відразу ж ідуть на біржу праці або коли при підготовці менеджерів конкурс складає сім осіб на одне робоче місце, а доброго кваліфікованого інженера знайти неможливо.
У культурній сфері в нас реставрація Софії Київської. Нам було б не цікаво просте фінансування реставрації - ми намагаємося допомогти Софії Київській перейти від стратегії виживання до стратегії розвитку. Ініціювали створення опікунської ради, працюємо над тим, щоб Софія Київська побудувала свою стратегію пошуку фінансування, щоб вибудувала в себе співтовариство небайдужих людей, "Клуб друзів Софії Київської". Це повинні бути щиро захоплені люди, не обов'язково тільки потенційні меценати - це можуть бути звичайні люди, що теж дуже важливо для життя будь-якого музею.
 Наскільки держава підтримує ваші починання?
- У міру необхідності. Скажімо, DOTS-Плюс без держави зробити неможливо, тому що медицина - це державна система. Зате в нас є прекрасне взаєморозуміння на рівні Донецької області й на рівні лікарської системи області. Багато державних служб допомагають. У цьому випадку сильно допомагають, тому що, якщо не змінити ставлення до цієї проблеми, якщо не співпрацювати, то користі ніякої не буде. З іншого боку, як базовий принцип - не дублювати й не заміняти державу і її функції.
- Як Ви вважаєте, які категорії населення більше за інших вимагають підтримки?
- Визначити, хто найбільше потребує допомоги - це дуже важке запитання. Ті, хто дійсно сьогодні виявляються знедоленими, це пенсіонери, старше покоління. Разом із тим, сьогодні знедоленими виявляються також родини, де з'являється кілька дітей. Якби це була одна дитина, їм би вистачало на "нормальне" життя, якщо обоє батьків працюють. Якщо вони народжують трьох дітей, навіть при досить високих зарплатах, їхній життєвий рівень сильно знижується. Зазвичай такі родини, навіть досить благополучні, потрапляють у категорію бідняків миттєво, як тільки трапляється яке-небудь нещастя, тому що система медичного забезпечення вимагає досить великих витрат. Як і освіта. Це проблема сьогоднішнього дня - бідність як якась системна річ, цим потрібно серйозно займатися.
- Чи готове таке бідне суспільство до довгострокових проектів, коли їсти хочеться тут і зараз?
- Знаєте, люди вже прийшли до розуміння того, що сьогодні ситуація повинна поліпшуватися поетапно. Більшість людей мислячих прийшли до розуміння того, що косметичним разовими заходами ситуацію не вирішити. Ну, а що можна зробити? Роздати гроші людям?
- Показати людині, як ловити рибу?
- Так, на наш погляд - це найкращий варіант. Ми готові допомагати тим, хто готовий допомогти собі сам. Ми з великою радістю допомагаємо людям, які й самі вже щось роблять. Якщо важка ситуація, людина, звичайно, не думає: "Ну, коли ж там система зміниться". Ми нещодавно обговорювали проблему онкохворих дітей. Ліки потрібні сьогодні й зараз, діти не можуть чекати. З іншого боку, якщо ви подивитеся результати роботи Рахункової палати із програми, спрямованої на поліпшення системи лікування дітей з онкозахворюваннями, там мільйони гривень, які витрачені не так, як було потрібно. Зберіть величезну кількість бізнесменів, які є, вони дадуть гроші, ці гроші будуть витрачені на лікування - і вони будуть потрібні знову. Просто змініть систему, витрачайте гроші ефективно - ось вам величенний резерв.
- Яким чином фонд контролює використання коштів?
- Є програмні менеджери, ми також можемо наймати незалежний аудит для перевірки. Зазвичай у системі організації, що одержує гроші, існує своя система аудита. Якщо ми візьмемо Софію Київську, там ці гроші перераховані на спеціальний рахунок, окремо відкритий, звідки можна витрачати тільки на реставрацію. Це державна установа, там існує система перевірки. Плюс до цього створили ще опікунську раду. Якщо це система охорони здоров'я, у них існують свої процедури відстеження витрати коштів. І ми завжди маємо право це перевірити. У нас контрактні відносини - на що ці гроші можуть бути витрачені, на що не можуть бути витрачені, там усе прописано - які суми й на які статті повинні витрачатися. Усе має бути прозоро. Крім того, потрібно вибирати партнерів, які вже себе добре зарекомендували.
- Факторів для вибору дуже багато, а чи є універсальна, остаточна стратегія вкладання грошей?
- Соціальні інвестиції - вкладення грошей у системний розвиток соціальної сфери. Тут важливо, щоб гроші не просто вкладалися, витрачалися на події, важливо, щоб змінювалося ставлення в суспільстві, змінювалося ставлення до проблеми й щоб відбувався вплив на системні зміни. Повинні відбуватися довгострокові зміни. І ще один важливий момент: коли ви намагаєтеся інвестувати гроші, тобто така концепція "зацікавлених осіб" - людей, яких ця проблема стосується, і дуже важливо, щоб це відбувалося з урахуванням інтересу цих людей. Якщо в результаті своєї програми дій ви бачите такий результат - це і є найправильніше рішення.

Ольга Покотило
Джерело: Газета "День"
21.10.06