Серед завдань благодійних організацій України - не тільки збирання коштів для фінансування різних проектів, але й розподіл цих грошей. Про те, хто, яким чином і в якому обсязі адмініструє фінансові ресурси цих організацій, ми вирішили поцікавитися в найбільших благодійних фондів України
 
Добродійна діяльність в Україні регламентується Законом «Про добродійність і благодійні організації". На відміну від структур бізнесу, неприбуткові організації мають інший цільовий розподіл коштів. Проте, благодійні організації дуже схожі на підприємницькі структури, і насамперед - структурою свого управління.
Так, будь-яка благодійна організація України повинна мати як орган виконавчої влади, так і наглядовий орган, що контролює діяльність організації й цільове використання коштів і майна фонду. Виконавчим органом благодійної організації за законом є її правління (комітет), повноваження якого можуть варіюватися залежно від статуту організації. Для забезпечення поточної діяльності фонду за законом повинен бути створений адміністративно-виконавчий орган на чолі з керівником (президентом, директором, головою правління).
 
Варіації на управлінську тему
 
«Класичну» форму управління фондом ми бачимо на прикладі благодійного фонду «Україна-3000». Його найвищим керівним органом є Конференція учасників фонду. Саме вона визначає, яким буде склад наглядової ради й основні пріоритети його розвитку. У свою чергу, наглядова рада здійснює оцінку й контролює поточну діяльність виконавчого органа фонду - правління. Його члени обираються конференцією й підзвітні наглядовій раді. Саме голові правління належать також функції безпосереднього оперативного управління фондом.
 
З іншого боку, оперативне управління у фонді «Розвиток України» (корпоративному фонді корпорації СКМ) належить не голові правління, а директорові фонду. Найвищим органом управління в цій організації, як і у випадку з фондом «Україна-3000», є збори засновників. У свою чергу, правління фонду (під керівництвом Ріната Ахметова) є стратегічним керівним органом «Розвитку України», що відповідає не тільки за стратегію фонду, але й за постановку цілей і завдань перед менеджментом фонду, затвердження програм і планів їхнього фінансування, прийняття рішень щодо проведення аудита й оцінку діяльності фонду. Контрольні функції діяльності організації виконує наглядова рада.
 
Правління є головним громадським органом, що формує стратегію діяльності й Міжнародного фонду «Відродження» (наглядова рада цього фонду збирається лише один раз на рік для того, щоб перевірити результати діяльності МФВ). Крім правління, фонд «Відродження» управляється програмними радами, безпосереднє завдання яких - вивчати подані на розгляд фонду проекти.
Подібні комітети існують також в інших фондах. Так, наприклад, для оптимізації роботи Фонду «Розвиток України» існують два комітети: програмний, котрий визначає завдання програмної діяльності фонду, і фінансовий, що управляє розподілом коштів і контролює їхню витрату.
У випадку з Фондом «Україна 3000» роль програмних рад відіграють ради експертні, а також робочі групи, що дозволяють коректувати діяльність фонду залежно від ситуації. Як і в інших випадках, до експертних рад фонду «Україна 3000» входять фахівці, громадські діячі й науковці. Подібні експертні функції у Фонді «Розвиток України» лежать на громадській раді, створеній, за словами директора фонду Анатолія Заболотного, для надання діяльності цієї організації прозорості.
 
 
Як формується бюджет
 
Процес прийняття рішень щодо надання фінансування проектів у них практично ідентичний і проходить за схемою «експертний розгляд проекту, затвердження або відмова правлінням фонду». Коли ж проект затверджений, настає черга фінансування.
За законодавством загальна сума, витрачена фондом на реалізацію проектів, повинна складати не менше 80% його бюджету. Самі ж бюджети благодійних організацій формуються залежно від форми організації фонду. Так, наприклад, бюджет Фонду «Розвиток України» формується за рахунок коштів корпорації СКМ, а от річний бюджет Фонду «України 3000» є сумарним від бюджетів усіх програм і проектів. За інформацією, наданою цим фондом, сума бюджету може змінюватися залежно від залучення нових партнерів, які виділяють кошти на реалізацію тих або інших програм і проектів. Ці кошти зараховуються на рахунок фонду «Україна 3000», за винятком тих випадків, коли фонд виступає лише координатором надання допомоги.
Відповідно, відрізняється також кількість коштів, залучених фондами для своїх благодійних цілей цього року. Бюджет Фонду «Україна 3000» дорівнюватиме близько 12 млн. грн. (у минулому році загальна допомога, надана фондом, склала майже 35 млн. грн., але далеко не всі ці кошти проходили через рахунок фонду. Натомість у найближчому майбутньому фонд планує розпочати реалізацію великого проекту із залучення коштів для створення й будівництва дитячої лікарні в Києві, проект, оцінений у $120 млн.). Фінансова підтримка, надана на українські проекти Міжнародним фондом «Відродження», складе близько $7 млн. Фонд «Розвиток України» цього року має у своєму розпорядженні більше $6 млн. При цьому, за інформацією, наданою фондом, обсяги допомоги або соціальних інвестицій у тих містах, де працює СКМ, у рази перевищують бюджет самого Фонду «Розвиток України», тому що СКМ фінансує ці проекти прямо.
 
Допомога «з боку»
 
Незважаючи на те, що бюджет корпоративних фондів формується за рахунок самих корпорацій, фінансування проектів може здійснюватися силами не тільки винятково одного корпоративного фонду, але й з інших джерел. За словами представників Фонду «Розвиток України», подібне співробітництво необхідне для того, щоб оптимізувати реалізацію проведених проектів. Одночасно фінансовий внесок із боку партнерів фонду, агентів із реалізації проектів, зазвичай не передбачається. У випадку співпраці із цими компаніями, як стверджують у Фонді «Розвиток України», важливим є той факт, що вони вкладають у проект свої знання, досвід, напрацьовані контакти й прагнення домогтися результатів.
Головною умовою співпраці фондів з іншими благодійними (або бізнесовими) організаціями є відповідність цілей і завдань фонду і його партнера. Важливу роль відіграє також компетентність тих організацій, які залучаються в ролі партнерів. На думку Анатолія Заболотного, директора Фонду «Розвиток України», підвищує результативність проектів фонду також те, чи здатна компанія-партнер домагатися успіхів. Наприклад, у випадку із цим фондом партнером із проекту лікування лікарсько-стійкого туберкульозу в Донецькій області (DOTS-PLUS стратегія) була обрана Всесвітня Організація Охорони Здоров'я.
Свої вимоги до партнерів є також у некорпоративних фондів. Так, незважаючи на те що Фонд «Україна 3000» використовує благодійні кошти від великої кількості партнерів, він принципово не використовує державні кошти, а також кошти підприємств, контрольованих державою. Виняток складають тільки спільні проекти з різними організаціями, у тому числі й державними. У таких випадках, за словами представників фонду, відбувається співпраця на основах партнерства, а сама організація виступає лише розпорядником коштів.
Більше того, з метою захисту від можливих спроб відмивання коштів через свою організацію «Україна 3000» не використовує також ті кошти, які можуть мати нелегальне походження. Для цього фонд навіть використовує певні процедури, що запобігають можливості подібного розвитку подій.
Наприклад, благодійні внески розміром до 50 тис. грн. можуть бути внесені на поточний рахунок фонду у випадку, якщо їхнє походження не є сумнівним. Суми від 50 до 500 тис. потребують підтвердження переговорами з одним зі членів правління, а кошти розміром від 500 тис. грн. зараховуються лише при наявності письмової угоди між фондом і його партнером.
 
Гроші на освіту
 
При всій розмаїтості соціальних проблем у сучасному українському суспільстві, напрямки діяльності благодійних організацій, у тому числі особистих і корпоративних фондів у нашій країні, можна умовно розділити на кілька напрямків - охорона здоров'я, розвиток освіти й культури. Воліючи не розпорошувати свої зусилля на безліч напрямків одночасно, фонди вибирають для себе пріоритетні галузі й починають активно працювати над ними. Так, наприклад, основним напрямком діяльності Фонду «Україна 3000» на поточний рік є питання медицини. Крім великої програми «Від лікарні до лікарні», фонд працюватиме за програмою «Радість дитинства - вільні рухи» (для дітей з ураженням центральної нервової системи). Цю програму фонд реалізовуватиме разом із компанією «ТНК-ВР». Одночасно, питанням освіти фонд приділятиме менше увагу. За словами представників «України 3000», «будь-які програми цієї організації мають освітній компонент, але окремих проектів для вищих навчальних закладів фонд не має». На думку керівників організації, «на цьому сегменті працює багато міжнародних організацій, а тому фонд вирішив зосередити свої ресурси там, де його допомога потрібна більше - у сфері охорони здоров'я дітей».
Проте, вузи залишаються одними з основних одержувачів благодійної допомоги фондів. Так, наприклад, тільки в рамках однієї освітньої програми МФВ на поточний рік передбачене фінансування в $415 674. У рамках програми «Сучасна освіта» Фонду «Розвиток України» на 2005/2006 роки $300 тис. було перераховано на проект Магістерської програми EERC. У свою чергу Міжнародний благодійний фонд Києво-Могилянської академії за рахунок благодійних внесків юридичних і фізичних осіб, а також внесків в іноземний валюті лише за минулий рік зміг акумулювати більше 10 млн. грн. Але, співпрацюючи із благодійними або бізнес-організаціями, вузи, як правило, не замикаються на якій-небудь одній із них. Так, Львівський національний університет бере участь як у програмах, проведених, скажімо, Фондом «Відродження» у рамках цілого ряду вищих навчальних закладів, так і сам створює програми, залучаючи до пайової участі в них різні, у тому числі й бізнес-організації. За словами Віри Балацької, керівника відділу перспективного розвитку НаУКМА, «тут варто говорити не про спонсорство, а скоріше, про партнерські проекти. Зі свого боку ми пропонуємо нашим партнерам своєрідну іміджеву підтримку й уважаємо, що таке партнерство обов'язково повинне мати розголос. Але не з метою реклами їхнього продукту, а з метою створення відповідного соціального іміджу».
 
Дарія РЯБКОВА
Инвестгазета
11.07.06