Не дивує той факт, що майже всі історико-культурні пам'ятники України, які мають не тільки державне, але й всесвітнє значення, перебувають у дуже незадовільному стані й потребують негайного ремонту. Держава не завжди йде на зустріч у вирішенні цих проблем, і тому надія насамперед покладається на саму громадськість, що не повинна бути байдужою до історичної спадщини. Днями пройшов прес-брифінг, присвячений створенню опікунської ради Національного заповідника «Софія Київська», основні завдання якого полягають у виробленні стратегії розвитку заповідника, допомоги у вирішенні різнопланових проблем, і також пошук потрібних грошових ресурсів. Ініціатором проекту виступив Анатолій Заболотний - директор благодійного Фонду «Розвиток України». Безумовно, його ідеї підтримало керівництво заповідника на чолі з Неонілою Куковальською, а також дуже відомі громадські діячі України, які вирішили прийняти запрошення щодо роботи в опікунській раді. До її складу ввійшло 19 представників, головою обраний народний депутат України, голова Національної ради з питань культури й духовності, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський. Це рішення було прийняте на першому засіданні опікунської ради, що відбулося 30 червня 2006 року на території заповідника. До її складу ввійшли також Анатолій Кінах, Юрій Білоконь, Маркіян Лубківський, Петро Толочко й ін.
Досить оптимістично налаштована генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Неоніла Куковальська. «Я впевнена, що все ми зробимо, - сказала вона. - Виконуючи указ Президента України щодо реставрації Софії Київської, ми розробили план робіт на три роки».
Ще директор сказала, що втішає також ритмічне фінансування. Перша частина коштів уже вкладена в реставрацію будинку митрополита, п'ятнадцять мільйонів з яких надав Анатолій Заболотний, друга ж піде на опоряджувальні роботи, позолоту тощо. Керівництво запланувало запросити реставраторів із Греції, Італії, але для цього потрібні великі кошти. Пані Куковальська значною мірою сподівається на допомогу Київської міської ради й різних впливових організацій. Крім цих проблем, існують ще інші, пов'язані з негативним впливом фітнес-центру, а також із проведенням інженерних робіт і перенесенням газопроводу, що проходить через територію заповідника. Для реалізації цього трирічного плану необхідно сто п'ять мільйонів гривень. Для держави це порівняно невелика сума, але вона чомусь не в змозі це профінансувати.
Якщо такого роду проект щодо створення першої в Україні опікунської ради буде ефективним, то це може стати яскравим прикладом вирішення актуальних проблем за допомогою суспільства, не байдужого до своєї історії, до свого минулого, що одночасно є сьогоденням і може стати майбутнім.

Олексій КОСТЮЧЕНКО
Газета "День"
3.07.06