Бажаючих стати успішними й багатими в новій Україні, особливо серед молоді, знайдеться чимало. І переважна більшість із тих, хто прагне досягти успішної кар'єри в майбутньому, прекрасно усвідомлює, що її щасливий старт багато в чому залежить від... фундаменту, закладеного ще при одержанні освіти.

Навряд чи хтось буде сперечатися, що грамотний роботодавець найімовірніше вакантне місце віддасть випускникові Гарварда або Прінстона. На жаль, пишатися престижними дипломами в Україні може мало хто. Одержання освіти у всесвітньо відомих ВНЗ доступним для середньостатистичного абітурієнта ніяк не назвеш. Зате рідна Батьківщина може похвалитися довгим переліком вищих навчальних закладів, готових узятися за підготовку майбутніх фахівців. Є в цьому списку й солідні ВНЗ, що мають багату історію й науковий авторитет у світовому співтоваристві. Київський національний університет імені Шевченка, наприклад, лише на 58 років молодший за Прінстон (перший заснований в 1834-му, а другий - в 1776-му).

Природно, багаторічна репутація КНУ не дозволяє сумніватися в престижності диплома, отриманого в стінах червоного корпуса. Але університет не гумовий, він не в змозі вивчити всіх бажаючих. На щастя, в Україні сотні інших ВНЗ, готових відкрити двері абітурієнтам. Тільки як не загубитися в цьому морі пропозицій? Як знайти ВНЗ, здатний дати гідне навчання? Адже кількісні показники часто сильно впливають на якісні...

Для всіх зацікавлених в одержанні якісної вищої освіти є добрі новини. Компанія «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ) за підтримки благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» профінансувала складання першого рейтингу українських ВНЗ за рівнем задоволеності освітою «Компас». Завдання, що поставили перед собою керівники проекту, полягало в систематизації ВНЗ, навчання в яких має найбільшу практичну цінність і відповідає вимогам реального сектора економіки. Відповідно, і гарантує випускникам надійні перспективи працевлаштування.

- На сьогодні в Україні налічується більше 920 ВНЗ із I-IV рівнем акредитації, не рахуючи філій, - пояснює нам представниця благодійного фонду «Розвиток України» Дар'я Касьянова. - Щорічно близько 552 тисяч випускників одержують диплом про вищу освіту. Чимало ВНЗ навчають складних спеціальностей. При цьому майже кожний ВНЗ має свій факультет з економіки і юридичних наук. Але, як свідчить статистика, після закінчення ВНЗ близько 26% випускників не можуть собі знайти роботу зі спеціальності, і змушені пройти або додаткове навчання, або погодитися на перекваліфікацію.

- При цьому роботодавці дедалі частіше заявляють про свою незадоволеність кваліфікацією випускників ВНЗ і дедалі частіше говорять про неминучість інвестування своїх грошових ресурсів на перенавчання власних співробітників, - продовжує Дар'я Касьянова. - На наш погляд, на тлі загальної комерціалізації системи вищої освіти і її масштабності, в Україні відсутня інформація щодо відповідності вартості і якості освітніх послуг, а також специфіки навчальних програм у різних ВНЗ. Немає також і відомостей про можливість працевлаштування після закінчення ВНЗ. Таким чином, споживачеві досить складно зорієнтуватися в безлічі пропозицій, щоб зробити вибір відповідно до пріоритетів і потреб сучасного ринку.

Слід зауважити, що ідея створення рейтингу ВНЗ виникла не на порожньому місці. Два роки тому благодійний фонд Ріната Ахметова ініціював проект «Україна професійна», метою якого, насамперед, стала спроба сформувати в молоді усвідомлений вибір майбутньої професії. Проект був орієнтований на школярів 9-11 класів і студентів початкових курсів. Команда професіоналів займалася пошуком і тиражуванням окремих моделей взаємодії між ВНЗ і роботодавцями. Саме тоді й виникла ідея створення незалежного рейтингу ВНЗ із погляду роботодавців.

- Зрозуміло, проблеми вищої освіти повинні вирішуватися багатобічними зусиллями, - продовжує Дар'я Касьянова. - Рейтингом «Компас» ми вирішили стимулювати громадський діалог на цю тему й розуміння того, що ВНЗ відповідальні за якість надаваних освітніх послуг. Тісні зв'язки між ВНЗ і роботодавцями є необхідною умовою затребуваності фахівців, що відповідають запитам ринку праці. Наш «Компас» повинен стати корисним інструментарієм для ухвалення рішення.

Перш, ніж розповісти про особливості «Компаса», менеджер СКМ Наталя Кривуліна розповіла нам про міжнародну практику рейтингування вищих навчальних закладів. Пояснивши при цьому, що у світовій практиці розрізняють національні рейтинги й всесвітні.

- Так, наприклад, рейтинг коледжів і університетів у США формує чітку ієрархію ВНЗ із присвоєнням індивідуальних місць у групах. Він орієнтований на оцінку ВНЗ представниками академічних кіл. Уперше він був опублікований в 1983 році, пройшов процес еволюції й існує дотепер, - пояснює Наталя Кривулина. - У Великобританії існують два національні рейтинги. Обидва орієнтовані на оцінку дослідницької діяльності ВНЗ і якість викладання в них. В англійських рейтингах особлива увага приділяється думці роботодавців.

- Дуже потужний рейтинг у Німеччині, але він орієнтований на оцінку конкретних спеціальностей, а не ВНЗ загалом. Основною аудиторією німецького рейтингу вважаються абітурієнти. Онлайн-формат рейтингу дозволяє абітурієнтам скласти власний рейтинг із присвоєнням різних «вагових категорій» відповідно до фіксованого набору необхідних для майбутньої роботи критеріїв. Хочеться зазначити, що німецький рейтинг не має місць, він має три групи: високий рівень, середній і низький. Кожна із цих груп має колірні індикатори.

- Що ж до всесвітніх рейтингів, то найбільшим і найпрестижнішим уважається шанхайський рейтинг, - продовжує менеджер СКМ. - Він був складений Шанхайським національним університетом і вважається першим всесвітнім рейтингом. Його ціль - оцінити відставання китайських вищих навчальних закладів від провідних ВНЗ світу. Рейтинг має вузьку спеціалізацію й оцінює дослідницьку діяльність ВНЗ у галузі науки й технологій. Інформація для цих рейтингів береться в основному з відкритих джерел.

Що ж до вітчизняної практики класифікації ВНЗ , то в Україні існує кілька рейтингів. Більша частина з них направлена на оцінку престижності й іміджу ВНЗ із академічною підготовкою студентів, а також відповідно до характеристик, необхідними для одержання державної акредитації. На думку експертів, основна маса критеріїв наших рейтингів направлена на оцінку процесу, а не результату. А ті деякі рейтинги, які враховували думку роботодавця при виведенні кінцевого результату, використовували, на жаль, обмежену вибірку роботодавців і взагалі не враховували думку випускників. Очевидно, багато хто, збираючись одержати вищу освіту й сівши перед довгим списком ВНЗ, намагався вдатися до допомоги національних рейтингів: «Софія Київська», рейтинг, складений Міністерством науки освіти України, рейтинг українських ВНЗ, складений за думками роботодавців журналом «Деньги», рейтинг найкращих ВНЗ журналу «Корреспондент». Є ще рейтинг ТОП-200 Україна, що був підготовлений кафедрою технічного аналізу КПІ на підставі даних, складених самими ВНЗ і завірених юридичними підписами ректорів цих ВНЗ.

- Рейтинг «Компас» якісно відрізняється від усього, запропонованого споживачеві раніше, - запевняє Наталя Кривуліна. - Дослідженнями в рамках проекту займався Київський інститут соціології. Партнерами проекту стали інформаційно-аналітичний центр БЕСТ і Світовий банк. У нашому рейтингу 228 навчальних закладів I-IV рівня акредитації незалежно від форми власності, які здійснюють підготовку фахівців із п'яти спеціалізацій: менеджмент економічних спеціальностей, правознавство, інженерно-технічні спеціальності, інформаційні технології, архітектура й будівництво. У нашому рейтингу експертами подана оцінка практичної цінності рівня отриманої освіти для студентів, тих, що зібралися працювати в реальному секторі української економіки.

- Причини, що підштовхнули СКМ створити такий рейтинг - це дедалі більший дефіцит кваліфікованих кадрів у реальному секторі економіці, однією із причин якого є існуючий розрив між потребами ринку праці й тими знаннями й навичками, які одержують молоді фахівці в українських ВНЗ, - говорить менеджер компанії. - Методика рейтингування була спеціально розроблена для нашого проекту. Її гідно оцінили вітчизняні й закордонні експерти в галузі освіти. Вона повністю відповідає міжнародним методикам. До складу нашої експертної ради ввійшли представник Світового банку Олена Пех, академік педагогічних наук Василь Кремінь, були представлені провідні спеціалісти Державної служби зайнятості, Міносвіти й конфедерації роботодавців України. «Компас» має 20 рейтингових місць за п'ятьма спеціальностями. Є й класифікація ВНЗ за регіональним принципом.

Отже, рівень підготовки 212 ВНЗ за бізнес/економічними спеціальностями класифікований згідно з 20 рейтинговими місцями. Перше місце - за Київським національним економічним університетом ім. Вадима Гетьмана й Національним університетом Києво-Могилянська академія.

Найвищий рівень підготовки професіоналів юридичних спеціальностей, на думку роботодавців і випускників, дає Харківська Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. 10 місць розподілені серед 88 ВНЗ.

Перше місце за рівнем підготовки інженерно-технічних кадрів (10 місць - 108 ВНЗ) розділили Національний гірничий університет України (Дніпропетровськ) і Національний технічний університет України Київський політехнічний інститут. Крім того, КПІ готує також найбільш кваліфікованих фахівців у сфері інформаційних технологій (10 місць 99 ВНЗ).

Що ж до архітектурно-будівельних спеціальностей, то на думку випускників і роботодавців, абсолютним лідером став Київський національний університет будівництва й архітектури (5 місць - 31 ВНЗ).

Крім іншого, «Компас» ілюструє порівняльний аналіз українських ВНЗ у розрізі за регіонами. Так, найкращим ВНЗ Західної України (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області) був визнаний Національний університет Львівська політехніка (Львів). Лідером Центрального регіону (Київ, Київська, Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська області) став Київський національний університет Шевченка. Перше місце серед ВНЗ півдня України (АР Крим, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська області) зайняв Дніпропетровський національний університет (Дніпропетровськ). На Сході країни (Донецька, Луганська, Харківська області) найкращим ВНЗ роботодавці й випускники визнали Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого (Харків).

- При складанні рейтингу враховані характеристики ВНЗ, оцінки студентів ВНЗ, випускників, роботодавців і експертів, - говорить Володимир Паніотто (Київський міжнародний інститут соціології). - Можна було б вивчити всі ці складники й дати відповідну оцінку. Але, виявилося, що в наявній характеристиці ВНЗ фактично було відображено не стільки якість навчання в цьому ВНЗ, скільки характеристика потенціалу вищого навчального закладу. Ви ж розумієте, комфортні умови навчання, достатні площі ще не гарантують високої якості освіти.

- Я б привернула увагу до об'єктивності й неминучості появи подібного дослідження в Україні й до перспективності існування подібного рейтингу, - говорить Олена Осинкіна, інформаційно-аналітичний центр «БЕСТ». - Суспільство давно вже очікувало на рейтинг, що свідчив би про соціальну оцінку цінності й діяльності навчальних закладів. Відсутність незалежного рейтингу перешкоджає акумулюванню в суспільстві інформації про якість надаваних послуг. А також протидіє системі конкурентного механізму на ринку надання освітніх послуг. Коли вся економіка розвивається за ринковими законами, відповідні вимоги висуваються й до системи освіти. А якщо система освіти розвивається за своїми власними внутрішніми законами, виникає ряд питань, на які дуже важко дати відповідь. Наприклад, чому при досить високому рівні фінансування системи освіти, що перебуває на рівні 6% національного валового продукту, що набагато вище, ніж у країнах ЄС, і при зростанні витрат державного бюджету на систему освіти, система освіти постійно подає сигнали про хронічну недостачу коштів. Це й рівень у сфері зарплат, нижчий, ніж в інших сферах економіки, і зношеність основних фондів... І чому при такому величезній кількості навчальних закладів Україна не може похвалитися інноваційним проривом у розвитку людського капіталу, з погляду конкурентоспроможності української економіки. Чому при таких видатках, кожний третій із зареєстрованих на біржі праці – людина з вищою освітою або з неповною вищою?

- Рейтинг «Компас» - це сигнал суспільству, - упевнена Олена Осинкіна. - Його ціль підняти перед суспільством, експертним співтовариством, перед державною системою, що ухвалює рішення щодо реформування в системі вищої освіти, питання, пов'язані з подальшим розвитком концепції ефективного відбору - чи потрібно нам стільки навчальних закладів, чи потрібна нам загальна вища освіта при такій доступності й легкості одержання вищої освіти у ВНЗ? Є ряд питань і до механізму фінансування вищої школи? Може, цю галузь варто фінансувати за якістю надаваних економіці фахівців? Головне завдання рейтингу, я вважаю, привернути увагу до проблем вищої освіти й розвити дискусію про реформування вищої школи й дати можливість ВНЗ побачити себе з боку.

Керівники проекту «Компас» наступний рейтинг, доповнений, з урахуванням побажань експертів і основних споживачів - роботодавців і студентів - пообіцяли підготувати до травня, саме перед стартом нової вступної кампанії 2009...

Ігор ШАНЦЕВ, для DailyUA 
2008-10-08
http://www.vstup.in.ua/news/353.html