Аиф > 34 (627) від 20.08.2008 > Здоров'я

Статистика шокує: в Україні набагато частіше, ніж у багатьох інших країнах Східної Європи, хворіють на туберкульоз. При цьому настільки великої смертності не дають усі інші інфекції, навіть якщо взяти їх разом.

Останнім часом щороку реєструється 38-40 тисяч нових хворих, 10-11 тисяч помирає.

Без пощади до дітей

ЦЕ означає, що найчастіше хворобу діагностують на пізніх стадіях, коли втручання лікарів уже не може повернути її назад. А тепер ще одна цифра, від якої холоне серце: 70% усіх (!) українських дітей, що досягли 14-літнього віку, інфіковані збудником цієї страшної недуги. Враховуємо, що лікарі не завжди можуть розпізнати туберкульоз вчасно. І одержуємо: наші діти піддаються високому ризику інфікування й захворювання на туберкульоз.

- Діагностика туберкульозу в дітей найчастіше важча, ніж у дорослих, оскільки ускладненою є його етіологічна верифікація (встановлення природи хвороби. - Авт.,), особливо в дітей раннього віку, у яких складно одержати мокротиння й виділити збудника захворювання, - характеризує ситуацію головний науковий співробітник відділення захворювань органів дихання в дітей Національного інституту фтизіатрії й пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, професор Ольга Бєлогорцева. - Непростою є також діагностика початкових проявів і малих форм туберкульозу в дітей.

Щорічно в дитячих фтизіатрів в Україні спостерігаються близько 200 тисяч дітей - переважна більшість - це ті, у кого виявлена латентна туберкульозна інфекція. Вони потребують обстежень, які повинні проводитися в динаміці, профілактичного лікування. Це не завжди туберкульоз, що вже почався. З іншого боку, значна кількість дітей із вираженою туберкуліновою чутливістю має так звані малі форми локального туберкульозу, які доступними методами досліджень лікарям не завжди вдається виявити й, відповідно, вчасно призначити адекватне лікування.

Лікарі констатують: дитячий організм, особливо в агресивних екологічних умовах, має значно більше шансів підхопити інфекцію, ніж дорослий. Такою є фізіологія. Ризик того, що дорослий, інфікований мікобактеріями туберкульозу, занедужає, складає щорічно 0,4%. У той же час з усіх інфікованих дітей хворіють 40%, а діти віком від 1 до 4 років мають шанс занедужати в 23 випадках з 100.

Захворювання до дітей особливо нещадне. Воно стрімко прогресує, «роз'їдаючи» ніжну легеневу тканину. Медики пояснюють це незрілістю імунної системи дитячого організму. Особливо піддані ризику заразитися й не впоратися з інфекцією підлітки - у цей час організм, що росте й перебудовується, «зайнятий» іншим, на підтримку міцного імунітету не вистачає сил. За статистикою, в Україні в кожної третьої захворілої дитини підліткового віку, якій уперше діагностували туберкульоз, розвивається важка заразна форма з розпадом легеневої тканини. Якщо подивитися на «картинку» епідемії в країні, можна сміливо припустити, що ми в забезпеченому всіма благами цивілізації XXI столітті умудрилися «докотитися» до стадії повсюдної вбогості й постійних воєн.

Діагноз розрухи

СУДІТЬ самі: діти дедалі частіше починають хворіти тими найважчими формами, що зустрічалися кілька десятиліть тому, у голодні й холодні роки війни або революції. У щасливі 80-ті роки минулого століття лікарі встигли вже забути, що ця хвороба може ще й так виглядати. Тепер медики розгубилися.

- Безумовно, туберкульоз -це соціальна хвороба, - констатує Ольга Бєлогорцева. -Їй найбільш піддані соціально уразливі родини. А в Україні чимало людей, хто не може собі дозволити правильно і якісно харчуватися. Недостатній життєвий рівень, дефіцит вітамінів і білків у їжі знижує загальну опірність організму, у тому числі й до туберкульозної інфекції.
Як це не загрозливо звучить, сьогодні зустрітися із хворобою може кожний, переконані          фахівці.

Смертоносні мікрочастинки, виділювані хворою людиною, присутні скрізь -у транспорті, супермаркеті, у школі, на вулиці...
- Особливістю нинішнього етапу епідемії туберкульозу є те, що стрімко зростає кількість хворих із резистентними (нечутливими) до протитуберкульозних препаратів формами захворювання, а також хворих на туберкульоз ВІЛ-інфікованих, - підкреслює професор Бєлогорцева.

Алгоритм порятунку

ЩО робити, щоб урятувати наших дітей? За яку соломинку хапатися? Чекати, щоб допоміг закордон? Але там сьогодні й своїх проблем вистачає. Сподіватися на те, що влада, опам'ятавшись, наповнить бюджет необхідними сумами, яких хоч один раз вистачить на всіх, хто потребує обстеження й лікування? Але для цього бюджет Мінздоров’я повинен бути збільшений, за різними оцінками, в 8-10 разів! Одночасно лікарі в один голос наполягають: чим раніше вдасться діагностувати хворобу, тим більше шансів у дітей не ввійти у важку стадію хвороби.
...Маленького пацієнта Інституту фтизіатрії, якому нещодавно виповнився рік, довго «ганяли» по дитячих фахівцях: дитина, яка пхикає, слабшає, температурить, була зарахована до армії хворих на класичне ГРЗ.

Не допомогли ліки -припустили пневмонію й почали лікувати. Тим часом дитина танула на очах. Коли рентгенограму легенів побачив фтизіатр, був поставлений діагноз: специфічний туберкульозний процес. У дитини виявилися ураженими легені, закупорений верхній подовжній бронх, у результаті чого розвинувся ателектаз (спадання) долі легені. Тепер за її життя й видужання доведеться боротися не один місяць... Хто винен? Батьки, які, піддавшись повсюдній паніці навколо «неякісних вакцин», ще в родильному будинку відмовилися від щеплення БЦЖ? Лікарі, які на застарілій техніці не мають змоги побачити й «відчути» хворобу? Бабуся, яка обожнювала онуку, але виявилася при цьому носієм туберкульозу, про що навіть не здогадувалася? Екологія, що вбиває в грудних дітях будь-який імунітет?

А, може, все-таки й той факт, що в нашій державі дотепер не було хоч трохи серйозних недержавних програм із боротьби із цією епідемією? Адже очевидно ж, що без участі меценатів, небюджетних коштів нам із цієї «туберкульозної ями» не вибратися! У розвинених країнах фінансування досліджень із дитячого туберкульозу обходиться в колосальні суми, що перевищують асигнування з українського держбюджету в десятки разів. А що в нас? Донедавна з'являлися лише окремі невеликі дослідницькі проекти й акції з боротьби з туберкульозом на рівні областей і дитячих відділень у країні.

Першим, хто забив на сполох, став фонд «Розвиток України», який узяв на себе місію зі створення першого в Україні Центру медико-психологічної реабілітації хворих на туберкульоз дітей. Центр відкривається на базі дитячого протитуберкульозного санаторію: у ньому планується не тільки проводити лікування дітлахів, але й оздоровлення тих, хто вже зцілився, буде організована психологічна підтримка пацієнтів. Однак практика без теорії може зробити небагато. У Фонді розуміють це: заплановано проведення комплексних досліджень на базі Харківської медичної академії післядипломної освіти з питань ранньої діагностики туберкульозної інфекції в дітей із використанням сучасних методів лабораторної діагностики. До речі, донедавна в усьому світі дослідження з дитячого туберкульозу велися обмежено. В останні роки багато країн змінили пріоритети вбік розвитку програм із туберкульозу, пов'язаних із дітьми.

Ініціативи Фонду більш ніж актуальні. Туберкульоз в Україні, за визнанням самих медиків, уже давно являє загрозу не тільки нашій національній, але й міжнародній безпеці. Одночасно сьогодні, за вимогами ВООЗ, дитячому туберкульозу у всіх країнах має бути приділена найпильніша увага. Зокрема, необхідний сучасний національний протокол надання протитуберкульозної допомоги дітям - це дало б можливість відкрити рівний доступ усім хворим малятам і підліткам до якісної медичної допомоги на рівні міжнародних стандартів. Очевидно, що таке завдання буде нашій медицині до снаги тільки в умовах потужної підтримки недержавних інститутів і організацій.

Підготувала Світлана ГОЛЛАНДС

ДЛЯ ДОВІДКИ. Збудником туберкульозу в людини є переважно мікобактерії людського виду (рідше бичачого й зовсім рідко - пташиного), досить стійкі до впливу факторів навколишнього середовища. Частіше збудники туберкульозу потрапляють в організм через органи дихання (повітряно-краплинним або повітряно-пиловим шляхом), рідше - через шлунково-кишковий тракт і ушкоджену шкіру. Основним джерелом інфікування є хворі люди (як правило, хворі на туберкульоз легенів, у мокротинні яких містяться мікобактерії), що виділяють мікобактерій туберкульозу, а також хворі на туберкульоз тварини, головно велика рогата худоба, кури. Хворі тварини виділяють мікобактерій із молоком, мокротинням, калом, сечею. Зараження може відбуватися при вживанні в їжу отриманих від хворих тварин і птахів молока, м'яса, яєць. Найнебезпечніші переносники інфекції - хворі на туберкульоз люди з рясним постійним бактеріовиділенням. Один такий хворий, що не дотримується правил особистої гігієни, здатний за рік інфікувати до 10-12 людей.

Провідну роль у виникненні туберкульозу відіграють несприятливі умови життя, а також зниження опірності організму.

ДО РЕЧІ

На що повинні звертати увагу батьки:

Туберкульоз у дітей на початкових стадіях діагностувати складно. Проте, повинні насторожити такі симптоми:
- періодичне непостійне підвищення температури тіла;
-     підвищена стомлюваність, слабість;
- зниження апетиту;
- падіння ваги;
- можливо пітливість;
- тривалий кашель.

http://www.aif.ua/articles/article.aspx?IssueId=432&ArticleId=5998