ПОРАДА ПСИХОЛОГА БАТЬКАМ: що робити, якщо дитина постійно програє травмувальну подію?
Батьки дітей-переселенців часто зазначають, що дитина «програє» або малює травматичну ситуацію. Діти можуть грати у війну, малювати воєнні дії, військову техніку або, скажімо, скелетів. Не завжди герої ігор або малюнків люди, це можуть бути динозаври, роботи або войовничі феї.
Чому так відбувається і як батькам реагувати на це, розповідає Марина Сорокіна, координатор Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова.
Така поведінка дітей – нормальна реакція на пережиту травматичну подію. Це спосіб дитини висловити свої почуття і зняти накопичену напругу. Завдання батьків у жодному разі не забороняти дитині подібні ігри, не прагнути «перемикати» її на інші види діяльності, а уважно поспостерігати за сюжетом. Запитайте, що намальовано або в що саме грає дитина. Спробуйте зрозуміти, асоціює дитина себе з переможцем або з переможеним, або ситуація в грі або малюнку не завершена.
Якщо дитина в грі перемагає «ворога», чудово! Завдяки малюванню або грі малюк набуде впевненості в собі і зможе реконструювати події, у яких він відчував себе безпорадним.
Якщо малюк більше асоціює себе з жертвою, йому знадобиться ваша допомога. Пропонуйте дитині різні варіанти розвитку подій. Якщо він не відчуває себе досить сильним, щоб «перемогти ворога», запропонуйте йому заручитися підтримкою когось. Це може бути образ реальної людини (мама, тато, тренер), домашнього вихованця або якого-небудь казкового героя. Намагайтеся не нав’язувати варіанти, а пропонувати можливі. Виключіть негативні оцінні судження (на кшталт «Я вважаю, що це поганий варіант»). Дозвольте малюкові бути вільним у своєму виборі. Заручившись вашою підтримкою, дитині легше буде впоратися із ситуацією, яка її хвилює.
Якщо дитина не може придумати фінал історії, то ви можете скористатися перерахованими рекомендаціями. Головне завдання, щоб у результаті дитина вийшла переможцем із ситуації. Не квапте малюка, це може зайняти деякий час. Якщо ситуація залишається незавершеною, ви можете ініціювати продовження гри, пропонуючи нові тактики і стратегії. Безумовно, не нав’язуючи нічого дитині. Якщо малюк не готовий продовжувати гру або малювання, обійміть і скажіть, що ви готові повернутися до заняття, щойно в дитини знову з’явиться бажання.
Якщо поряд із малюванням або «програванням» травматичної ситуації, ви зафіксуєте наявність іншої симптоматики або поведінка дитини змінилася, і ви відчуваєте, що не справляєтеся із ситуацією самостійно, обов’язково зверніться за допомогою до фахівця-психолога.
