Гаряча лінія 0800509001
ua
ua

ПОРАДА ПСИХОЛОГА БАТЬКАМ: дитина ябедничає. Що робити?

27.09.2016

На гарячу лінію Гуманітарного штабу Ріната Ахметова і далі надходять звернення від батьків, які потребують кваліфікованої поради психолога. Марина Сорокіна, психолог, координатор Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова, відповідає на одне з поширених запитань: що робити, якщо дитина – ябеда?

У дитячих, як, втім, і в дорослих колективах, ябед не люблять. Зазвичай такі діти стають ізгоями. Як правильно себе вести з дитиною, яка часто скаржиться? Для початку пропоную розібратися, що може стояти за дитячою скаргою:

  • якщо дитина не досягла 5-річного віку, розцінювати її дії як ябедування не можна. Через особливості мислення, дитина може оцінити вчинки інших людей лише крізь призму батьківської реакції. Розповідаючи про те, що «Ваня взяв їжу брудними руками», малюк звіряється, чи Ваня зробив поганий вчинок;
  • звернення по допомогу. Якщо дитині хтось або щось загрожує, її, скажімо, ображають старші або ж вона потрапила в якусь небезпечну ситуацію, і не може впоратися самостійно, вона звертається до дорослого по допомогу, пораду, підтримку;
  • дитина бачить потенційно загрозливу ситуацію, не може вплинути на неї й не знає, як правильно реагувати. У такому разі вона звертається до дорослих людей за роз’ясненням і одночасно попереджає про можливе лихо;
  • дитина мститься. Дитина може відчувати заздрість, образу, злість на однолітків або братів, сестер, і намагатися помститися їм, доповідаючи про все дорослим.

Як правильно поводитися дорослому?

  • не забороняти скаржитися, а розбиратися в кожній конкретній ситуації. Якщо батьки просто забороняють, дитина або перестає їм довіряти, або доходить висновку, що допомоги не буде, і їй доведеться справлятися з усіма труднощами самій;
  • якщо ви вважаєте, що у вашій участі у ситуації, що склалася, немає потреби, підкажіть дитині, як діяти. Наступного разу вона, можливо, впорається самостійно;
  • якщо ябеди – часте явище, постарайтеся зрозуміти причину. Можливо, дитині бракує уваги або в неї труднощі в дитячому колективі;
  • нерідко, приходячи до вас зі скаргою, дитина хоче не вашої участі, а лише співчуття. Обійміть малюка, приголубте й поговоріть про те, як уникати подібних ситуацій. Поділіться власним досвідом. Проявіть співчуття й увагу до проблеми дитини.